Хто має відповісти за провалені проєкти з будівництва укриттів на об’єктах енергетики

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Ті, хто не чекає повістки, можуть самостійно обрати військову частину, яка подобається. Військова служба за мобілізацією, з державним розподілом, такого запропонувати не може”, — зазначив Шахлевич. Контрактники мають змогу змінювати професію, завдяки діючим навчальним центрам, що дозволяє їм адаптувати свої навички під потреби армії.

Контрактники не тільки отримують стабільне фінансове забезпечення, а й знаходять побратимів і посестер, що є важливим аспектом військової служби. Вони також мають можливість служити в тилових частинах або частинах спеціального транспорту, що може знизити ризики, пов’язані з безпосередніми бойовими діями.

Щодо побоювань потрапити не в обрану військову частину, Шахлевич вважає їх передчасними. Він пояснив, що військова частина надсилає відповідний рекомендаційний лист, завдяки якому контрактник направляється саме до них, що забезпечує більшу впевненість у виборі.

Контрактна служба в ЗСУ стає не лише способом уникнути мобілізації, а й можливістю для українців отримати нові навички та досвід, служачи в армії на власних умовах.

Кривонос наголосив на важливості реалістичної оцінки можливостей нової техніки, застерігаючи від надмірних очікувань. Він підкреслив, що жоден окремий вид озброєння не може бути панацеєю і закликав до комплексного підходу у військовій стратегії.

Він нагадує, що проти будь-яких західних поставок “росіяни досить швидко знаходили певну протидію”.

“Росіяни ефективно, цілеспрямовано працювали в напрямку опрацювання відповідей. Винахід тактики протидії цим літакам, активне використання нових комплексів РЕБ – на жаль, Росія у сфері РЕБ найкраща у світі вже тривалий час. Ситуація (після прибуття F-16 – Ред.) стане значно кращою, але не подумайте, що ми вже до початку вересня дійдемо до Севастополя”, – сказав Кривонос.

Він засумнівався в тому, що Україна зможе обслужити велику кількість таких літаків (Зеленський позавчора говорив, що їх потрібно щонайменше 128). За його словами, на кожен літак потрібно мінімум два пілоти, а краще 3-4.

“Тепер рахуйте, 120 помножимо на два, 240 пілотів. Добре якщо англійською мовою. І це з урахуванням того, що ми зазнали досить серйозних втрат у пілотах за останні два роки війни”, – каже екс-генерал. Крім того, за його словами, “нам потрібні авіаційні інженери і техніки, які будуть обслуговувати величезну кількість цих літаків”.

На його думку, також “усі українські дороги, всі автостради мають бути підготовлені за системою, як це, наприклад, існує в тій же Швеції, де всі дороги підготовлені. Шведські автошляхи – це суцільний шведський аеродром. І досить складно виявити, потрапити, тому що на кожній ділянці в 50 км є майданчики для очікування, майданчики для приземлення”.

Він закликав “зробити українські дороги як аеродром”.