Ігнатіїв день: традиції, заборони та прикмети

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

“У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

“Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Негода, за даними синоптиків, вируватиме по всій країні, окрім Закарпаття.

“17 грудня в Україні, крім Закарпаття, пориви вітру 15-20 м/с”, – йдеться у повідомленні.

Через це оголошено I рівень небезпечності, жовтий.

Сьогодні в Україні буде хмарна погода. Очікуються помірні дощі. В Карпатах, на сході та північному сході країни опади будуть з мокрим снігом, а у південних областях місцями пройде невеликий дощ.

Вітер переважатиме західний, 7-12 м/с. В Україні, крім Закарпаття, пориви його сягатимуть 15-20 м/с.

Вдень повітря прогріється до +3°…+8°, а на півдні буде аж +7°…+12°.

На Київщині сьогодні очікуються пориви вітру 15-18 м/с. Через негоду у столиці оголосили І рівень небезпечності.

“Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та руху транспорту”, – попереджають синоптики.

Температура у столиці сьогодні буде +5°…+7°.

Трагедія розгортається перед очима жителів Чернігова. Керівник ОВА, В’ячеслав Чаус, у відеозверненні неслихано сповістив про страшне лихо: загиблі цивільні, численні поранені. Жахлива реальність затрясла місто. Але й усе це лише вершина айсберга, як стало відомо пізніше. В.о. міського голови Олександр Ломако засвідчив, що кількість загиблих збільшилася, вже відомо про чотирьох. У фоні Чаусового звернення лунали безжалісні сирени поліції і швидкої допомоги, нагадуючи про масштаби трагедії. Точну кількість постраждалих поки не називають, але звідомлення від Чернігівського обласного центру крові про виразну нестачу донорів на тлі «ситуації в місті» створює занепокоєння. Місцеві ЗМІ пишуть про потужні вибухи, які відчули на власній шкірі мешканці міста. Олександр Ломако зазначив, що об’єктами нападу стали соціальні інфраструктурні споруди, а відео, розміщені в телеграм-каналах, показують руйнування житлового району: розбите скло, розірвані зупинки. І коли місто ще не оговтується від першої хвилювань, надвечір місцеві кореспонденти надіслали вісті про вибухи в Одесі. Місцева влада мовчить, не дає пояснень. Раніше застереження про можливу загрозу балістичних ракет звучали у південних, східних та центральних областях, а тепер ці чорні передвістя стали реальністю.

У світлі подій, що відбулися в Чернігові та Одесі, очевидно, що Україна знову стикається з серйозною загрозою з боку Російської Федерації. Агресивні дії, що призвели до жертв серед цивільного населення та руйнувань соціально-економічної інфраструктури, свідчать про необхідність негайного та ефективного реагування з боку українських владних структур. Запит на донорську кров та необхідність надання медичної допомоги постраждалим підкреслює тяжкість ситуації та потребу у гуманітарній допомозі. У цей скрутний момент важливо, щоб українське суспільство та міжнародна спільнота об'єдналися у підтримці України в захисті її територіальної цілісності та безпеки громадян.

У Мілані було виявлено тіло 54-річного українського фінансиста Олександра Адаріча — відомого банкіра, який у різні роки очолював правління «Укрсиббанку» та був власником «Фідобанку». Трагічну знахідку зробили біля одного з готелів у центральній частині міста. Італійські правоохоронці одразу звернули увагу на низку обставин, які викликали сумніви щодо версії нещасного випадку.

За інформацією провідних італійських видань La Repubblica, La Stampa та Corriere della Sera, слідство не виключає, що тіло могли викинути з вікна вже після смерті. Попередні висновки експертів вказують на можливу невідповідність характеру травм типовим ушкодженням, які виникають унаслідок падіння з висоти. Саме це стало підставою для розширеного розслідування та залучення судово-медичних фахівців.

Консьєржка будинку розповіла, що на балконі після падіння бачили чоловіка, який швидко спустився у двір та зник. У квартирі поліція виявила документи на різні імена, що належали одній людині, включно з румунським варіантом імені банкіра. Це може бути пов’язано з міжнародною діяльністю Адаріча через холдингові компанії в Люксембурзі та інших юрисдикціях.

Олександр Адаріч народився 12 жовтня 1971 року у Павлограді. Він працював у банківській сфері з 2002 року, очолював «Укрсиббанк», придбав і об’єднав «СЕБ Банк» та «Ерсте Банк» у «Фідобанк», контролював «Євробанк» та «Фідокомбанк». У 2016 році «Фідобанк» та «Євробанк» були визнані неплатоспроможними, а ДФС України підозрювала власників у привласненні активів на 1,6 млрд грн.

Банкір мав тісні зв’язки із родиною експрезидента Віктора Януковича і фігурував у численних фінансових скандалах, зокрема щодо зникнення понад 400 млн грн із банківських рахунків та проблем із управлінням Одеським портом. Останнім часом Адаріч працював у люксембурзькій девелоперській компанії Alfaro Real Estate.

Розслідування триває, поліція перевіряє всіх можливих свідків та підозрюваних, пов’язаних із загадковою смертю українського банкіра.