Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

26 вересня є датою, що об’єднує у собі кілька важливих подій світового, релігійного та народного характеру. Вона нагадує про значення культурного різноманіття, прагнення людства до миру й духовного зростання, а також зберігає традиції, які передавалися з покоління в покоління в Україні.

У цей день у світі відзначають Європейський день мов — свято, яке покликане підкреслити важливість багатомовності, рівності культур та взаємоповаги. Європейський Союз вважає різноманітність мов однією зі своїх найбільших цінностей, а також прагне заохотити молодь до вивчення іноземних мов як інструменту для розвитку та взаєморозуміння між країнами.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, проте саме 26 вересня народилися відомі українці: поет Микита Годованець, правозахисник Євген Пронюк, спортсменка Юлія Ткач і п’ятий президент Петро Порошенко.

Церква у новому календарі цього дня вшановує апостола Іоанна Богослова, одного з найближчих учнів Ісуса Христа. У старому стилі згадують мученика Корнилія Сотника та відзначають оновлення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.

За народними традиціями 26 вересня вважалося поминальним днем. Люди відвідували кладовища, замовляли панахиди й готували страви з овочів, ділилися їжею з сусідами, вважаючи це добрим знаком. Прикмети підказували, якою буде осінь і зима: якщо граки збиралися у зграї — чекали негоди, а яскраве мерехтіння зірок уночі обіцяло морози.

Серед заборон цього дня — гучні веселощі, весілля, пияцтво, сварки, а також використання гострих предметів і важка фізична робота після полудня. Вважалося, що такі дії можуть накликати біду.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні порушення у деклараціях та фінансових операціях заступника начальника управління Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у місті Києві. За даними НАЗК, він був виявлений у незаконному збагаченні на суму понад 20 мільйонів гривень та недекларуванні понад 5 мільйонів гривень.

Це виявлення спричинило значні обурення серед громадськості та експертного середовища, оскільки корупція в таких вищих посадах підриває довіру до державних установ і підірває економічний розвиток країни. Представники НАЗК наголосили на важливості проведення об'єктивного розслідування цього випадку та призначення належного покарання для винних осіб.

Заступник начальника управління Головного управління ДПС у Києві вже заявив про свою готовність співпрацювати з правоохоронними органами і представниками НАЗК для повного встановлення обставин інциденту. Він також відкидає усі звинувачення щодо свого причетності до незаконних фінансових операцій та намагається з'ясувати всі деталі інциденту.

Суспільство очікує на реакцію державних органів та відповідальних інституцій з приводу цього скандального випадку. Експерти підкреслюють важливість прозорості та відповідальності в боротьбі з корупцією, яка залишається однією з найбільших загроз для стабільного розвитку України.

НАЗК продовжує свою роботу з моніторингу та аналізу декларацій посадових осіб, спрямовану на виявлення порушень та запобігання корупційним ризикам у державних структурах. Важливо, щоб кожен випадок корупції був ретельно розслідований і покараний відповідно до закону, щоб забезпечити прозорість і довіру до державних інституцій.

Зазначається, що ці факти встановлені за результатами повної перевірки декларації за 2021 рік, коли податківець обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

У своїй декларації посадовець вказав, що разом з дружиною у звітному періоді користувався квартирою та двома паркомісцями у Печерському районі столиці, вартість яких йому не відома.

Водночас перевірка встановила, що ці об’єкти у 2021 році були набуті тестем і тещею посадовця за понад 16 млн грн, тоді як їхній сукупний дохід із підтверджених джерел з 1998 року становив трохи більше 1,7 млн грн. Договори від імені тещі укладала дружина посадовця на підставі довіреності.

Під час повної перевірки посадовець пояснив, що квартира та машиномісця куплені тестем і тещею за кошти, подаровані 88-річним дідусем. Йдеться про понад 20 млн грн.

Крім того, згаданий дідусь нібито подарував дружині посадовця ще й 5 млн грн, які були у декларації готівкою $175 тис.

Як зазначає НАЗК, джерелами походження понад 25 млн грн дідусь назвав заощадження від доходів, отриманих від заробітної плати, продажу нерухомого і рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. При цьому жодних документів, які би підтверджували факт продажу майна та отримання доходів, він не надав.

“Пояснення посадовця та його родичів щодо джерел походження коштів були піддані обгрунтованому сумніву та не враховані під час перевірки”, – йдеться у повідомленні.

За результатами перевірки НАЗК склало обґрунтовані висновки за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Державного бюро розслідувань.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.