Кабмін розробляє нові плани з підвищення тарифів

Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Державної служби безпеки на транспорті Степан Терзі задекларував суттєві статки, що перебувають у власності членів його родини. Відповідні відомості містяться в офіційних деклараційних документах, які стали доступними для громадськості в межах вимог фінансової прозорості.

Згідно з поданою інформацією, дружина посадовця Альона Мінтуш-Терзі володіє золотими злитками загальною вартістю 663 тисячі гривень. У декларації зазначено сам факт наявності дорогоцінного металу як активу, що підлягає обов’язковому декларуванню, водночас детальні характеристики — зокрема точна вага золота чи виробник злитків — у відкритій частині документа не розкриваються.

Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.

повний вихідний текст або чітко сформульовану тему;

підтвердження, що потрібен заголовок у першому параграфі (я це врахую);

У департаменті охорони здоров’я Міністерства оборони вже підготували пропозиції щодо оновлення нормативної бази. Зокрема, йдеться про виключення окремих діагнозів із чинного переліку або зміну підходів до їх трактування. Причина — застарілі критерії, які не враховують загальний стан організму та вплив кількох захворювань одночасно.

За словами фахівців, формальна відповідність одному медичному критерію не гарантує здатності людини виконувати службові або бойові завдання. Особливо це стало помітно на тлі війни, коли через дефіцит особового складу вимоги до стану здоров’я мобілізованих раніше були пом’якшені.

У результаті до війська потрапляли люди, які за документами визнавалися придатними, однак фактично не витримували фізичних навантажень, стресу, недосипання та інших умов служби в бойових підрозділах.

Нові підходи передбачають комплексну оцінку здоров’я. Навіть якщо окремі хронічні захворювання — наприклад, проблеми з опорно-руховим апаратом, порушення обміну речовин або артеріальна гіпертензія — самі по собі не є підставою для звільнення від служби, їх поєднання може суттєво знижувати витривалість і працездатність військовослужбовця.

Ольга Решетилова наголошує, що визначення придатності має бути не формальним, а всебічним. За її словами, постійні фізичні та психологічні навантаження здатні швидко погіршити стан навіть тих, хто на момент проходження військово-лікарської комісії не мав серйозних скарг на здоров’я.

Наразі зміни до наказу Міністерства оборони №402 вже підготовлені. Водночас інформація про етап їх розгляду та строки ухвалення остаточного рішення поки що не оприлюднена. В оборонному відомстві вважають оновлення медичних норм важливим кроком для підвищення ефективності служби та зменшення ризиків для самих військових.

Окремо омбудсменка висловила позицію щодо механізму вручення повісток. На її переконання, ці повноваження доцільно передати органам місцевого самоврядування та Національній поліції, що дозволить забезпечити дотримання законних процедур і краще захистити права громадян.