Канцлер Німеччини заявив про можливу угоду щодо припинення вогню

Антимонопольний комітет України поінформував про завершення розгляду виконання зобов’язань комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» у справі щодо завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках Києва. За підсумками перевірки встановлено, що підприємство виконало всі вимоги, визначені рішенням регулятора, та усунуло виявлені раніше порушення.

Раніше АМКУ дійшов висновку, що «Київтранспарксервіс», перебуваючи у монопольному становищі на відповідному ринку, застосовував економічно необґрунтовану модель ціноутворення. До вартості експлуатації та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць було включено додатковий обов’язковий платіж, який не мав належного обґрунтування. Такі дії, за оцінкою комітету, суперечили вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та створювали нерівні умови для споживачів.

У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

скасувало наказ про введення вартості послуг;

сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.

Новий український правопис, варіант якого очікується до кінця цього року після подальшої обробки, має велике значення для нашої мовної спільноти. У спеціальному інтерв’ю доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, керівник Інституту української мови при Національній академії наук України, розкрив плани інституту стосовно цієї важливої ініціативи. За його словами, інститут неустанно працює над усуненням виявлених недоліків у правописі, а також активно готує текст для його майбутньої публікації.

“Ми розуміємо нинішню ситуацію і працюємо над усуненням недоліків у правописі. Готуємо текст, який має бути”, – зазначив Гриценко.

З його слів, “правопис треба скоротити, видалити те, що стосується самоочевидних речей, які можна знайти у словнику. Є орфографічний словник, який має бути додатком до правопису, де будуть наведені складні форми”.

Гриценко також зазначив, що доопрацьований варіант правопису буде переданий комісії з мовних стандартів для ухвалення. “Тепер не будуть причетні ані Кабмін, ані Міністерство освіти, і вже не потрібна шапка Національна академія наук. Тепер такий шлях і його треба реалізувати”, – додав він.

Щодо завершення редагування правопису, Гриценко відповів, що “питання актуальне, але треба зачекати до кінця поточного року для публікації остаточного варіанта”.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Відомий український музикант та колишній народний депутат Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи", нещодавно подав електронну декларацію про звільнення з військової служби. Цей крок привернув значну увагу громадськості, враховуючи популярність Вакарчука та його активну громадянську позицію.

Крім того, Вакарчук за перші чотири місяці цього року отримав 34,8 тисяч гривень зарплати у ТОВ «Суперсиметрія», яке йому належить. Ще 30 тисяч гривень гонорарів виплатила йому партія «Голос», яку він очолював під час позачергових парламентських виборів 2019 року і від якої був обраний до Верховної Ради.

Також Вакарчук задекларував готівкові кошти у розмірі 5,4 мільйона гривень, 200 тисяч доларів і 125 тисяч євро. На банківських рахунках він зберігає 30 тисяч гривень і 205,6 тисяч доларів.

Окремо, у 2023 році Вакарчук позичив 27 тисяч доларів українській співачці Христині Соловій.

Загалом, за 2022-2023 роки Вакарчук отримав 764,6 тисяч гривень у вигляді грошового забезпечення на військовій службі.

У перші дні війни лейтенант Вакарчук приєднався до територіального центру комплектування та уклав контракт із Збройними Силами України. Його направили до Львівської обласної військової адміністрації.

«Львівська адміністрація фактично дала мені відрядження їздити по Україні та надихати людей. Такий вигляд це має. Я на своєму місці, а якщо буде потрібно, безумовно буду захищати країну зі зброєю в руках», – зазначив тоді Вакарчук.