Керівниця департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург подала у відставку — Кличко підписав заяву

У центрі нової антикорупційної справи постала особа колишнього прокурора Романа Мазурика, відомого також під прізвищем Мудрий, та його близьке оточення. За даними правоохоронців, навколо цієї родини збудовано складну мережу впливу, що включає не лише відмивання коштів, але й участь у незаконних схемах контрабанди техніки, а також вплив на державні тендери через підконтрольні фірми.

Особливе значення у цьому розслідуванні має діяльність батька Романа, Володимира Мазурика, який раніше обіймав посаду заступника прокурора Запорізької області. За інформацією джерел у правоохоронних органах, саме через мережу автозаправок «Євро 5», що працює в Київській та Запорізькій областях, родина Мазуриків змогла «відмити» від 500 до 600 мільйонів гривень за останні два роки. Це стало можливим завдяки складним фінансовим схемам і використанню підконтрольних бізнесів для маскування походження коштів.

Ця мережа, за словами співрозмовників у паливному ринку, працює як прикриття для незаконної торгівлі сурогатним пальним, виграє тендери без реальної конкуренції та використовується для легалізації готівкових коштів.

Колишній прокурор Роман Мазурик тісно пов’язаний із колишнім керівником запорізької податкової Романом Афоновим. Вони — кумов’я та, за інформацією з кількох джерел, партнери у спільних фінансових операціях, пов’язаних із «обготівкуванням» коштів. Афонов давно відомий як спеціаліст із тіньових схем у податковій сфері.

Ще один близький друг і кум Романа Мазурика — Артур Гатунок, власник популярної мережі магазинів Apple-техніки «Яблоки». Ця компанія неодноразово фігурувала у розслідуваннях, пов’язаних із незаконним ввезенням техніки в Україну без сплати митних зборів. За оцінками експертів, обсяги контрабанди сягають десятків мільйонів гривень.

Коло впливу Мазурика поширюється й на державні підприємства. Його кума — Юлія Савченко, головна постачальниця АТ «Антонов». Через неї, за припущеннями журналістів-розслідувачів, могли проходити сумнівні закупівлі для підприємства, що має стратегічне значення для оборонної промисловості України.

Важливою фігурою у родинній схемі є Олена Мазурик — суддя Київського апеляційного суду, яка вийшла у відставку у квітні 2025 року. Вона є тіткою Святослава та матір’ю Романа Мазурика. Саме її суддівський статус, за словами експертів, довгий час захищав родину від будь-яких перевірок і кримінальних справ.

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.