Кіровоградщина послаблює комендантську годину в ніч на Великдень — у чому нюанс

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

Британський словник Collins Dictionary оголосив словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding), який описує новаторський підхід у світі програмування. Цей термін відображає процес створення програмного коду за допомогою природної мови, завдяки розвитку штучного інтелекту. Замість того, щоб писати складні алгоритми, програмісти можуть спілкуватися з комп'ютером так, як з людиною, формулюючи свої завдання у вигляді звичайних команд, і отримувати готовий код на основі цих вказівок.

Вибір цього терміна як слова року вказує на глобальні зміни в технологічному ландшафті, де штучний інтелект стає все більш інтегрованим у повсякденну діяльність. Впровадження генеративного ШІ призводить до стирання меж між людською творчістю та машинами, що здатні автоматично виконувати найрізноманітніші завдання. Вайб-кодинг не лише спрощує процес програмування, але й робить його доступнішим для ширшої аудиторії — від дизайнерів до маркетологів, які раніше не мали технічної підготовки.

Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

• «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.• «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».• «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.• «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.• «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.• «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.• «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.• «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.• «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

«Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.