Кліщі активізувались: що варто знати, аби не стати жертвою

Американський невролог Байбінг Чен дослідив когнітивні здібності літніх людей із винятково добре збереженою пам’яттю і виявив, що одним із головних факторів їхнього успіху є активні соціальні зв’язки. У відеоролику на платформі TikTok доктор підкреслив, що фізичні вправи та правильне харчування безумовно важливі для здоров’я мозку, проте справжній «тренажер» для розумових функцій — це регулярне спілкування з іншими людьми.

За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, демонструють більш розвинену передню поясну кору мозку — ділянку, що відповідає за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Активне спілкування стимулює мозкові мережі, що беруть участь у формуванні пам’яті, підтримці концентрації та розвитку емпатії. Крім того, соціальна активність допомагає знижувати рівень кортизолу — гормону стресу, що у великих кількостях руйнує нейронні зв’язки та погіршує когнітивні здібності.

Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.