КМВА звинувачує міську владу у забудові Труханового острову

Погодні умови в Україні у суботу та неділю, 20 і 21 грудня, залишатимуться рівними та передбачуваними. Атмосферна ситуація істотно не зміниться, адже над територією країни й надалі переважатиме вплив антициклону. Саме він забезпечить відсутність різких температурних коливань і майже повну тишу в погодному сенсі.

За прогнозами синоптиків, опади у ці дні малоймовірні. Небо переважно буде затягнуте хмарами, проте без дощу чи снігу. Сонячних прояснень очікується небагато, тому дні виглядатимуть похмурими й сірими, що є типовим для цього періоду року.

Температурний режим упродовж 20–21 грудня буде помірним. У більшості регіонів України вдень очікується від 0 до +4 градусів. У західних і південних областях повітря прогріватиметься сильніше — до +3…+7 градусів. Найвищі показники прогнозують у Криму, де температура може сягнути +9 градусів.

У Києві на вихідних також обійдеться без істотних опадів. Денна температура в столиці коливатиметься в межах +1…+3 градусів. Через хмарність і можливі тумани збережеться відчуття сирості, однак загалом погодні умови будуть досить комфортними для прогулянок і повсякденних справ.

Синоптична ситуація 21 грудня істотно не зміниться, однак цей день має символічне значення. Саме в неділю припадає зимове сонцестояння — найкоротший світловий день року. Після цього ніч поступово скорочуватиметься, а день почне подовжуватися.

Хоча ці зміни ще майже непомітні, для багатьох вони мають важливе психологічне значення. З 21 грудня починається повільний, але незворотний рух до весни — і це нагадування про те, що світлий період року вже попереду.

Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що надія на відправку військових Європейського Союзу в Україну є малоправдоподібною. Офіс Президента не вірить у можливість отримання технічної та фінансової підтримки від європейських партнерів, а також уникнення можливих жертв серед європейських військових, що може призвести до загострення ситуації. Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її військового присутності на західних кордонах України, проте навіть ця країна не пішла на такий крок. Зараз навіть заступник головного редактора Bild, Пауль Ронцхаймер, стверджує, що заяви президента Франції Макрона щодо можливості відправлення західних військ в Україну завдали шкоди Києву. Він підкреслює, що обговорення питань військової допомоги у ситуації, коли не вирішені питання поставок боєприпасів, може призвести до ескалації конфлікту. Також, він наголошує на тому, що ініціатива Макрона може допомогти противникам України в Європі та німецьких критиків поставок зброї, надаючи їм аргументи проти таких допомог. Враховуючи відсутність реальної воєнної підтримки з боку Франції, ініціатива Макрона виглядає як відволікання уваги від справжніх потреб України. Такі дії лише ускладнюють поставки військової техніки до України, яка стає все більш критичною у зв'язку з російським наступом. Варто зауважити, що сама Україна не потребує присутності західних наземних військ для вирішення своїх внутрішніх проблем.

Коли я звернувся до радника президента Михайла Подоляка минулого місяця, він ретельно пояснив: "Наразі єдиний сценарій – максимальні поставки високотехнологічної зброї в Україну. Мовчати не треба, треба просто інвестувати кошти у військове виробництво: ракети великої дальності, безпілотники, гранати, артилерійські системи. Обсяг поставок зброї має бути значним". Тобто, потрібно діяти, а не тільки обговорювати!

Макрон може блищати своїми ораторськими здібностями у порівнянні з канцлером Олафом Шольцем, але його власний стратегічний план не такий чіткий та жорсткий, як він здається на перший погляд. З самого початку президент Франції уникав "приниження" Путіна і гальмував військову підтримку України. Його величезні заяви про поставки танків та літаків часто були далекими від реальності.

Прямі напади Макрона на Шольца через його голосування щодо Taurus та готовність відправити війська в Україну, схоже, призначені відвести увагу від його власних невдач. Хоча Франція, на відміну від Німеччини, поставила свої крилаті ракети "Скальп", Макрон, подібно до Шольца, не доклав швидких та радикальних зусиль щодо збільшення виробництва боєприпасів ще з початку війни. Це далеко від того, що він міг і мав зробити, особливо в контексті танків та артилерії, якщо ситуація насправді настільки драматична, як він описує її.

У вищезгаданій статті розглянуто питання щодо можливості відправлення європейських військ до України та надання їй військової підтримки. Зазначено, що навіть ідея відправлення європейських військ не знаходить широкої підтримки через ряд факторів, включаючи відсутність готовності надати військову техніку та фінансування, а також небажання ставити себе під загрозу можливими жертвами серед європейських військових. Зокрема, висловлюється критика до заяв президента Франції Макрона, який, за словами автора, може відволікати увагу від справжніх потреб України та відверто грати на руку її противникам. Також у статті зазначається, що навіть країни Європи, які віддадуть Україні певну підтримку, не роблять цього на достатньому рівні, щоб вирішити її потреби у військовій техніці. Такі обставини створюють серйозні виклики для безпеки та обороноздатності України у контексті її військового конфлікту з Росією.