Колишня сутенерка знайшла собі роботу у Мінобороні

Вашингтон зробив важливий крок у підтримці України в її боротьбі проти Росії, погодившись на передачу розвідданих, які допоможуть українським силам завдавати точних ударів по критичній енергетичній інфраструктурі Росії. Ця стратегічна ініціатива може значно змінити хід війни та суттєво посилити тиск на Кремль, що відчуватиме наслідки на своєму внутрішньому фронті. Згідно з інформацією, оприлюдненою The Wall Street Journal із посиланням на американських офіційних осіб, президент США Дональд Трамп дав чітку вказівку розвідслужбам і Пентагону сприяти Києву у плануванні цих операцій.

Розвіддані, які передадуть Україні, дозволять їй діяти з максимальною точністю та ефективністю, завдаючи ударів по важливих об’єктах, що мають стратегічне значення для енергетичної системи Росії. Це, в свою чергу, може призвести до зниження можливості Кремля ведення війни через значні втрати в енергетичній сфері. Крім того, США звернулися до своїх союзників по НАТО з пропозицією також долучитися до цієї ініціативи, надавши подібну розвідінформацію для подальших спільних ударів.

Крім обміну розвідданими, у Вашингтоні розглядають можливість постачання Україні високоточних ракет наземного та морського базування — зокрема Tomahawk і Barracuda — із заявленою дальністю близько 800 км. Остаточних рішень про передачу цих систем поки що не ухвалено; американські відомства очікують письмових вказівок Білого дому перед тим, як надати повний обсяг інформації й матеріально-технічної підтримки.

Експерти наголошують, що поєднання американських розвідданих і потенційно потужнішої зброї може значно підсилити ефективність ударів і завдати відчутної шкоди енергосектору росії. Водночас такий розвиток подій підвищує ризики ескалації та ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні, оскільки удари по інфраструктурі великої економіки мають широкий крос-ефект на ринки енергоносіїв, цивільні мережі та регіональну безпеку.

Українська сторона, як вказують джерела, отримає дані для планування ударів більш прицільно; це може дозволити зосередити зусилля на об’єктах, що дають найвищий фінансовий ефект для ворога, водночас намагаючись мінімізувати ризики для цивільного населення. Водночас залишаються відкритими питання юридичної оцінки атак по інфраструктурі, можливих побічних наслідків для цивільних об’єктів та політичних наслідків для країн-партнерів, які надаватимуть інформаційну чи матеріальну допомогу.

Якщо рішення щодо передачі озброєнь буде ухвалене, це може стати новою віхою у військовій підтримці України — від розвитку тактичної допомоги до прямих можливостей для ураження стратегічних джерел фінансування ворога. У будь-якому випадку подальші дії США, НАТО та України слід очікувати з увагою: від ухвал письмових наказів до практичної координації операцій може залежати подальший перебіг конфлікту.

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

П’ятнадцятого січня для українців поєднує в собі одразу кілька важливих подій — духовних, державних і міжнародних, а також багаті народні звичаї, що формувалися протягом багатьох поколінь. Цей день має особливе значення як для вірян, так і для тих, хто цікавиться історією та культурною спадщиною.

Згідно з новим церковним календарем Православної церкви України, 15 січня вшановують пам’ять преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших християнських пустельників. Його життєвий шлях символізує духовну стійкість, смирення та відданість вірі. У храмах цього дня звершуються богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення від хвороб, духовне очищення, захист від злих сил і звільнення від шкідливих звичок та залежностей.

В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.