Командир «Айдару» прогнозує наступ росіян на Курахове

Український генерал Юрій Содоль у своєму емоційному виступі перед парламентом відзвітував про гостроту проблеми недостатнього чисельного складу в Збройних Силах України. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема є надзвичайно важливою для національної безпеки. Згідно з викладеним Содолем, оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця", яким він керує, має значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їхні можливості на передовій. Він розкрив, що підрозділи, які зазвичай мали від 8 до 10 бійців, зараз складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного падіння ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир зауважив, що на основному відділенні покладається найбільше навантаження. Він підкреслив, що з недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Содоль виразив своє розчарування тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено стандартами. Він закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал Юрій Содоль викреслив критичні аспекти недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що ця проблема є серйозною загрозою для національної безпеки та ефективності оборони. Із серйозним недоліком бійців у військових підрозділах стає важко забезпечити оборону на всьому фронті, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Це вимагає негайних заходів, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та збільшити ефективність оборони країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.

Як сучасні технології змінюють наше життя

Сучасний світ стрімко змінюється під впливом новітніх технологій. Від смартфонів і розумних годинників до штучного інтелекту та автономних транспортних систем — наш побут і робота вже неможливі без технологічних новинок. Ці зміни не лише полегшують повсякденні завдання, а й відкривають нові горизонти для освіти, медицини, бізнесу та науки.

За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.