Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

Українські військові отримали інформацію про підтягнення російських військових сил і підготовку до можливого наступу у напрямку селища Борова на Харківщині. За останні дні зросла напруженість в районі кордону, де відзначається значна активність ворожих військ. Влада і військові розглядають всі можливі заходи для зміцнення оборони та захисту мирного населення в усіх населених пунктах, що знаходяться у потенційній зоні конфлікту.

Про це повідомив проект DeepState у вівторок, 18 червня. Армія РФ зосередила ударну групу з 10 тисяч осіб особового складу та 450 одиниць військової техніки, з яких 200 артилерійських систем, на ділянці від Райгородки до Нововодяного, приблизно за 20 км від селища Борова.

«Мета очевидна – спроба повторити минулорічний наступ на Борову», – йдеться у повідомленні.

За даними аналітиків, оборонну лінію на цьому напрямку утримує 3-тя окрема штурмова бригада (ОШБр), але сили залишаються невідповідними: ворог переважає кількісно, застосовує додаткові підрозділи та веде інтенсивні штурмові дії вздовж усієї смуги наступу.

Повідомляється, що росіяни розгорнули сили 20-ї армії у складі 3-ї та 144-ї дивізій, представлених 236-ю артилерійською бригадою та 11 полками: 7 мотострілецьких, 2 танкових та 2 артилерійських.

Крім того, залучено найманців з нерегулярних армійських підрозділів, зокрема відомо про присутність Шторм V, Чорна мамба, Фіксики та ПВК Патріот. Для підтримання порядку прибув підрозділ БАРС-14.

Згідно з оприлюдненою інформацією, об'єктом уваги антикорупційних органів став Євген Жук, який обіймає посаду керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції. САП вважає, що активи цього посадовця є необґрунтованими, що стало підставою для початку відповідних правових процедур.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

«Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.