Кордон України перетнули майже пів мільйона людей за тиждень

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли ви спілкуєтеся із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді”, – підкреслив Марченко.

Попри це, міністр нагадав, що механізм бронювання вже існує в країні, і на даний момент заброньовано вже мільйон чоловіків. “Тому якби був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не ‘запакують’ і не відправлять кудись без твого відома, було б краще”, – додав він.

Ідея про «економічне бронювання», яка передбачає бронювання лише для українців з високими зарплатами, викликала хвилю критики серед військових, експертів і населення, що змусило Офіс президента відмовитися від цієї ініціативи. Проте деякі чиновники все ще лобіюють цю ідею, що викликає обурення серед військових. Вони стверджують, що така система може розколоти українське суспільство, адже війна одна для всіх, а не лише для “бідних”.

Водночас економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає не в тому, щоб уникнути служби, а в тому, щоб запобігти економічному колапсу. Тому важливо, щоб моделі бронювання були обговорені з українськими роботодавцями, щоб знайти оптимальне рішення для всіх сторін.

Важливість розгляду нового законопроєкту про військову поліцію Верховною Радою України неможливо переоцінити. Цей документ несе в собі ряд ключових питань, які стосуються військового законодавства та правового порядку в нашій країні. Проєкт містить ряд положень, які вимагають ретельного аналізу та обговорення з усіх сторін.

Однією з центральних проблем є наявність суперечливих аспектів у тексті законопроєкту. Важливо врахувати всі можливі наслідки введення цих положень у практику. Інтереси військових, безпеки країни та прав людини мають бути враховані у кожному аспекті законодавчих змін.

Наприклад, одним із питань є забезпечення належних прав та обов'язків військовослужбовців, що може зазнати змін з введенням нового закону. Необхідно забезпечити збалансований підхід до цього питання, щоб не порушити принципи справедливості та ефективності військового управління.

Також, слід звернути увагу на можливість виникнення прогалин у правовому регулюванні певних аспектів діяльності військової поліції. Важливо забезпечити її здатність діяти в рамках закону, одночасно уникнувши можливих конфліктів з іншими військовими чи цивільними структурами влади.

Ураховуючи ці аспекти, Верховна Рада має велику відповідальність у розгляді та прийнятті законопроєкту про військову поліцію. Необхідно забезпечити відкрите обговорення та врахування всіх сторінніх думок для прийняття обґрунтованих та належних рішень щодо майбутнього військового законодавства України.

Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

«У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

«З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.

Запропонована ситуація наводить на думку про необхідність активізації міжнародних зусиль у підтримці територіальної цілісності України. Країни Балтії та Польща, які самі пережили складні періоди історії та добре розуміють значення суверенітету, виявляють готовність прийти на допомогу у разі загрози від російської агресії. Цей знак солідарності відзначається як прояв справжнього партнерства та підтримки між націями, що ділять загальні цінності та мають спільні інтереси у зміцненні безпеки в регіоні. Такі дії можуть послужити прикладом для інших країн Європи та світу, викликати міжнародне обговорення та координацію дій для подолання загрози стабільності та миру.

«Якщо росіяни досягнуть стратегічного прориву на сході України через недостатню підтримку Заходу, ситуація може різко погіршитися. У такому разі країни Балтії та Польща не чекатимуть, поки російські війська дійдуть до їхніх кордонів. Прибалтійські політики попередили, що вони самі введуть війська в Україну. Це означатиме, що НАТО стане учасником війни, чого по праву побоюються канцлер Німеччини та президент США», – йдеться у статті.

Прибалтійські політики зробили таке попередження Німеччині під час конференції Леннарта Мері в Таллінні.

У статті також зазначається, що німецькі військові нині оцінюють перспективи для України як похмуріші, ніж будь-коли раніше.

Київ зберігає статус-кво в секреті, навіть від союзників. Проте є ознаки, наприклад, різкі переміщення зенітних систем, які постачає Німеччина, що свідчать про відчай. Секретні служби також надають неприємні прогнози: вони попереджають, що ні додаткові боєприпаси, ні новий закон про мобілізацію, який передбачає залучення більше українців до військової служби, не матимуть помітних наслідків до кінця осені.