Країни G7 висловили занепокоєння ескалацією в Україні та пообіцяли 50 мільярдів доларів допомоги

На тлі постійного зростання цін на продукти харчування українці шукають доступні способи підтримати здоров'я без значних витрат. Однак навіть у такій ситуації можна знайти варіанти, які є не лише ефективними, а й бюджетними. Одним з таких продуктів є фіолетова капуста, про яку часто забувають, попри її численні корисні властивості. Британські фахівці вважають її справжнім «суперфудом» серед звичайних овочів.

Фіолетова капуста — це не просто інгредієнт для салатів чи гарнірів, вона є потужним джерелом антиоксидантів, вітамінів та мінералів, які активно сприяють підтримці здоров’я серця і судин. Виявляється, її дія на організм набагато ширша, ніж ми звикли вважати. Професор Франклін Джозеф з лондонської клініки контролю ваги та метаболічного здоров’я Dr Frank’s підкреслює: «Фіолетова капуста — один із найпотужніших овочів для покращення самопочуття, але його часто знецінюють». Це пояснюється тим, що більшість людей не усвідомлює її реальну цінність, віддаючи перевагу більш популярним та дорогим «суперфудам».

Медики наголошують, що регулярне вживання фіолетової капусти може допомагати нормалізувати артеріальний тиск і підтримувати здоровий рівень холестерину. Обидва ці показники є критично важливими для профілактики серцево-судинних захворювань — інфарктів, інсультів і гіпертонічних кризів.

Фіолетова капуста містить велику кількість клітковини, яка полегшує травлення, допомагає контролювати вагу і впливає на ліпідний профіль крові (баланс «поганого» і «хорошого» холестерину). Окрім цього, вона багата на антиоксиданти, зокрема антоціани — природні пігменти, що надають капусті характерного фіолетового кольору і пов’язані з меншим запаленням судин. У кардіології саме хронічне запалення судинної стінки вважають одним із чинників розвитку атеросклерозу. Це узгоджується з тим, про що говорять британські лікарі, коли пояснюють, чому навіть прості овочі можуть мати кардіозахисний ефект.

Ще один плюс у час високих цін — універсальність. Фіолетову капусту їдять у свіжих салатах, тушкують, квасять або додають до теплих гарнірів. Її навіть використовують як натуральний барвник у стравах. Тобто це не «дієта за великі гроші», а нормальний доступний продукт, який можна інтегрувати в щоденне меню без зміни звичок.

Лікарі не говорять, що капуста «лікує» хвороби чи замінює призначення кардіолога. Але вони фактично називають її одним із простих інструментів профілактики: якщо в раціоні є продукти з клітковиною й антиоксидантами, це зменшує навантаження на судини і допомагає утримувати тиск і холестерин у безпечніших межах. Такі продукти критично важливі саме зараз, коли здорове харчування для багатьох стає питанням бюджету.

Гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів залишаються найбільш реалістичним і дієвим варіантом досягнення сталого миру для України, навіть попри активні дискусії серед європейських партнерів щодо можливих альтернатив. На цьому акцентує видання Politico, підкреслюючи, що саме Вашингтон має унікальні можливості забезпечити не лише політичні обіцянки, а й реальні інструменти стримування агресії.

У матеріалі наголошується: без повноцінної матеріально-технічної, фінансової та військової підтримки США європейські держави наразі не здатні самостійно сформувати й розгорнути ефективні багатонаціональні сили, які могли б гарантувати безпеку Україні. Обмежені оборонні бюджети, нестача озброєння та складні механізми ухвалення рішень у межах ЄС і НАТО суттєво звужують можливості Європи діяти автономно у питаннях колективної безпеки.

За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.

Війна завжди стимулювала розвиток нових технологій, і сьогодні цей процес особливо відчутний у сфері військового будівництва. Через швидкі зміни лінії фронту, активне використання безпілотних літальних апаратів та потужної артилерії виникає нагальна потреба у захисних спорудах, які можна зводити швидко та безпечно, навіть у зоні активних бойових дій. Традиційні методи будівництва в таких умовах часто виявляються надто повільними або небезпечними, тож на перший план виходять інноваційні технології, серед яких особливо помітний будівельний 3D-друк.

Будівельний 3D-друк дозволяє створювати об’єкти шляхом пошарового нанесення спеціальної бетонної суміші відповідно до заздалегідь розробленої цифрової моделі. Цей метод значно скорочує час зведення споруди та знижує потребу у численному персоналі, що особливо важливо в умовах ризику обстрілів. Крім того, технологія дозволяє створювати складні геометричні конструкції, які підвищують стійкість укриттів та забезпечують кращий захист для людей та техніки.

Французька компанія Constructions-3D стала одним із лідерів у цій сфері. Її будівельний принтер MaxiPrinter вагою 2,7 тонни використовує бетонну суміш Termix 3D, створену для роботи в екстремальних умовах. Під час спільних випробувань із французькою армією (підрозділ STAT) принтер у повністю автономному режимі за один день надрукував довготривалу вогневу точку.

У межах експерименту було доведено, що система здатна створювати не лише оборонні споруди, а й укриття для техніки, командні пункти та інші елементи фортифікацій. При цьому, якщо необхідно, конструкції можна додатково зміцнити — арматурою, металевими плитами чи залізобетоном.

Переваги 3D-друку на полі бою очевидні:

будівництво триває від кількох годин до одного дня;

система працює автономно, без значної участі людей;

споруди можна адаптувати під конкретні умови;

знижується потреба у транспортуванні готових блоків чи бетонних конструкцій.

У перспективі будівельний 3D-друк може стати основою нової інженерної доктрини — швидкого, мобільного та цифрового укріплення позицій. З розвитком матеріалів, здатних поглинати радіохвилі або забезпечувати теплоізоляцію, подібні системи дозволять створювати укриття нового покоління — стійкі до артобстрілів, вибухів і навіть ударів FPV-дронів.

Колишнього депутата Одеської міської ради Руслана Тарпана, який перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у сприянні державі-агресору, знову згадано в контексті можливого неформального впливу на роботу організованої злочинної групи. У поданій до компетентних органів скарзі заявники вказують, що цей вплив нібито здійснюється через окремих представників структур Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де, за їхніми словами, можуть ухвалюватися рішення, вигідні організаторам схеми.

У документах наголошується, що основною метою такої діяльності є втручання у корпоративні права низки українських підприємств, зокрема шляхом маніпуляцій реєстрами, судовими провадженнями та механізмами державного контролю. На думку заявників, подібні дії створюють передумови для перерозподілу власності на користь пов’язаних структур і можуть супроводжуватися легалізацією активів сумнівного походження, що особливо небезпечно в умовах воєнного стану та постійного тиску з боку зовнішнього агресора.

Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

Олена Ференс

Ігор Поночовний

В’ячеслав Хардіков

А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

Олена Кібенко

Світлана Бакуліна

Ірина Кондратова

Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.