Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.
Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,
Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.
Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.
Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.
Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,
Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.
Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.
Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.
