Куріння скорочує життя більше, ніж вважалося: нові дані британських вчених

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Ситуація на фронті набула певного поліпшення, що заявив Володимир Зеленський під час інтерв'ю французьким журналістам. Президент відзначив, що Росія зупинила своє просування, але наголосив на необхідності реалізму, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент. Зокрема, Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого загострення конфлікту та акцій Росії.

Президент також пояснив, що оборонні лінії в Україні мають свої слабкі моменти, а російські війська мають значну перевагу у зброї та дальності дії. За його словами, тактика Росії полягає в передовій артилерії та авіаційному ударі, спрямованому на знищення українських позицій.

Щодо найбільш актуального питання щодо можливого візиту Еммануеля Макрона до України, Зеленський підтвердив, що зустріч відбудеться, незважаючи на потенційні загрози з боку Росії. Він також висловився про недоцільність реагування на "попередження" від Путіна, наголошуючи на необхідності не піддаватися страху та тискам.

Президент Зеленський розкрив деталі пропозиції Еммануеля Макрона щодо можливого надання допомоги у сфері оборони України. Він пояснив, що пропозиція полягає у проведенні тренувальних місій прямо на українській землі, щоб зменшити час адаптації військових до умов війни. За словами Зеленського, такий крок є абсолютно раціональним, оскільки дозволить зекономити час і зусилля на підготовку військових.

Також президент висловив можливість приїзду технічного персоналу з Франції для негайного ремонту західної військової техніки на місці, уникнувши довготривалого процесу її відправки на захід для відновлення. Це, за словами Зеленського, дозволить забезпечити невідкладний ремонт та підтримку українських військових у воєнний час.

Президент також зазначив, що думки Макрона про можливу відправку західних військ в Україну пов'язані з Путіним і недоліком озброєння в російській армії. Він відмовився вважати це загрозою для України, але заявив, що необхідно відправити Росії сигнал про необхідність паузи в конфлікті для підготовки і відновлення власних сил.

Президент Зеленський заявив, що Київ має конкретний план дій у напрямку досягнення миру в Україні. Він зазначив, що намічений саміт у Швейцарії, який планується на весну або на початок літа, буде важливим кроком у цьому напрямку. На цьому саміті Україна разом зі своїми союзниками планує представити свою концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний документ, який буде переданий до Росії.

Зеленський впевнено заявив, що незалежно від того, чи прийме Росія цей план, Україна покаже свою готовність до миру і демонструватиме конкретні кроки у напрямку мирного врегулювання конфлікту. Він наголосив, що це буде не лише пауза, але й конкретні дії, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту.

Президент також спробував заспокоїти французьких журналістів, які стурбовані можливою ядерною загрозою від Путіна для Європи. Він висловив переконання, що Путін не ризикуватиме ядерним ударом, але може спробувати провести сухопутну операцію у балтійських державах чи Молдові. Зеленський зауважив, що Путіну не потрібно повністю знищувати держави, а лише дестабілізувати їх і захопити певну частину території для посилення своєї переговорної позиції.

У висновку важливо зазначити, що Україна має чіткий план дій щодо досягнення миру в країні. Проведення саміту в Швейцарії, планування якого на найближчі місяці, є ключовим кроком у цьому напрямку. Україна спільно зі своїми союзниками планує представити концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний план, який буде переданий до Росії. Незалежно від того, яким буде реакція Росії, Україна показує свою готовність до мирного врегулювання конфлікту і готова до конкретних дій у цьому напрямку. Президент Зеленський також наголосив на тому, що ядерна загроза від Путіна для Європи є малоймовірною, проте існує ризик сухопутної операції у балтійських державах чи Молдові. Україна має намір демонструвати свою готовність до миру, проте готова відстоювати свою територіальну цілісність у разі будь-яких загроз з боку Росії.