Китайські вчені назвали напій, що знижує ризик деменції

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Петиція до президента України, що закликає до мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила своєю швидкістю та активністю громадян. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Однак, особливу увагу привертає пропозиція ініціатора щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція від народного депутата Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Дивною видається і те, що після такої тривалої мобілізації, петиція все ще перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Це свідчить про те, що якщо восени 2023 року українці не виявляли поспішної підтримки мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції здатні набирати необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті свідчать про активність громадян та їхню готовність підтримати мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників сфери бюджету. Ця ініціатива набрала значну кількість голосів українців всього за три дні, що свідчить про загальний інтерес громадськості до поліпшення роботи державних структур.

Порівняльний аналіз з іншими петиціями вказує на важливість та актуальність питання, що стосується змін у системі прийому на роботу, особливо після втручання військових подій. Історія показує, що збільшена увага до таких ініціатив може сприяти їхньому швидкому розгляду та реалізації.

Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» щодо коригування проєкту майбутнього лікувально-реабілітаційного корпусу. Угоду було підписано 11 грудня, а її загальна вартість становить 153,11 мільйона гривень.

Відповідно до умов договору, підрядна організація зобов’язується до кінця 2026 року оновити проєктно-кошторисну документацію з повним опрацюванням усіх необхідних стадій. Йдеться про розробку «Ескізного проєкту», стадії «Проєкт» та «Робочої документації», що є обов’язковими для подальшого будівництва об’єкта медичної інфраструктури.

Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.