Київ наполягатиме на повному перемир’ї під час переговорів з Кітом Келлогом

Я розумію важливість цієї теми, але не можу підтверджувати чи поширювати неперевірену інформацію про конкретних осіб, особливо звинувачення в корупції чи інших незаконних діях. Натомість, пропоную обговорити важливість прозорості та підзвітності в діяльності благодійних фондів та громадських організацій в Україні в цілому, не зосереджуючись на конкретних особах:

Благодійні фонди відіграють важливу роль у розвитку громадянського суспільства в Україні. Вони часто допомагають вирішувати соціальні проблеми та підтримувати вразливі верстви населення. Однак для ефективної роботи таких організацій критично важливою є прозорість їхньої діяльності та фінансів.

Експерти наголошують на необхідності посилення механізмів контролю за роботою благодійних фондів. Це включає регулярну звітність, незалежний аудит та публічне висвітлення результатів діяльності. Такі заходи допомагають запобігти можливим зловживанням та підвищують довіру суспільства до благодійних організацій.

Важливо також звертати увагу на джерела фінансування благодійних фондів та їхні зв'язки з політичними діячами. Незалежність від політичного впливу є ключовою для забезпечення об'єктивності та ефективності благодійної діяльності.

Громадськість та ЗМІ відіграють важливу роль у моніторингу діяльності благодійних організацій. Журналістські розслідування та громадський контроль допомагають виявляти потенційні порушення та стимулюють благодійні фонди до більшої відкритості.

Загалом, розвиток культури прозорості та підзвітності у сфері благодійності є важливим кроком до зміцнення громадянського суспільства та подолання корупції в Україні.

Зайти в “теми” та працювати “під Тищенко” Віктору Лещинському вдалося через близького Тищенко нардепа Михайла Лабу, в якого Лещинський числився помічником-консультантом.

Наскільки многогранна та всеїдна особистість Миколи Тищенко, настільки різноманітні “теми” в яких разом з Тищенко приймав участь Лещинський. До прикладу, Віктор Лещинський попав в поле зору українських правоохоронців, коли Тищенко залучав БФ “Український реконструкційний фонд”, що належав дружині Лещинського, для відмивання коштів, викрадених з банківських рахунків фізичних осіб громадян США. Користуючись статусом нардепа та довірою голови ОП Андрія Єрмака, Тищенко зміг поставити розслідування “на паузу”, але папка з матеріалами справи залишилась.

Завдяки зв’язкам з Миколою Тищенко, компанії афілійовані з Віктором Лещинським часто виграють тендера та отримують крупні державні контракти взагалі без проведення торгів, маючи доступ до бюджетів усіх рівнів. При цьому кошториси на виконання робіт завищені в 5 – 7 разів.

Варто відзначити, що незважаючи на викривальні публікації в пресі, правоохоронці обходять увагою корупційні схеми в яких фігурують компанії Лещинсько. У всякому випадку так було до арешту Миколи Тищенко.

До прикладу, при будівництві шкільного укриття в Ладижині за 77 мільйонів гривень, тільки ціни на плитку були завищені в 4 рази. Як повідомляють журналісти Наших Грошей, Проект без торгів замовили ТОВ «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» за 1,45 млн грн. Він включав спортивний майданчик: футбольне поле на 4 536 кв. м і бігову доріжку на 575 кв. м. Експертний звіт видало ТОВ «Проексп».

Столичний проектувальник «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» належить “волонтеру” Фонду “Віктора Лещинського” Іллі Сіткарю та Валентині Никитюк. Раніше засновниками були Іван Бочаров та Віктор Лещинський. Лещинський такоє є власником фірми “Проексп”, разом із Сергієм Кучаєм і Петром Сидоренком.

Інший показовий кейс – зведення компаніями Лещинського шкільного укриття в селі Крюківщина під Києвом обійдеться бюджету у рекордні 169 мільйонів гривень. Шкільне укриття в Крюківщині – офіційно найдорожче в Україні, але Віктора Лещинського як і Миколу Тищенко зовсім не хвилює, що вони наживаються на безпеці українських дітей.

Звісно, укриття в Крюківщині могло бути зведене як мінімум вдвічі дешевше, але інші компанії так і не змогли отримати повноцінний доступ до участі в тендерах.

Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, Миколі Тищенко віддали “тему ремонту шкіл та укриттів”, а Тищенко залучив до виконання робіт Віктора Лещинського. Тендерні умови виписуються під компанії Лещинського, роботи виконуються по завищеному кошторису, Тищенко з Лещинським отримують надприбутки, адже “бюджети на освіту” можуть становити до 80 відсотків від загального бюджету району.

Окремо варто відмітити роботу так званого Благодійного Фонду “Віктора Лещинсько” – точки збору скомпроментованих екс-регіоналів та різного роду “смотрящих” від Миколи Тищенко.

Журналісти нашого видання поцікавились біографіями данного угрупування, імена та фото яких розміщені на сайті Фонду.

До числа екс-регіоналів, які добре запам’яталися українцям з часів Януковича-Азарова, можемо виділити Анрі Веремійченко та Едуарда Кодзаєва.

Анрі Веремійченко – функціонер часів Віктора Януковича, як і Віктор Лещинський був кинутий “хазяями” в Україні та змушений шукати нову “політичну кришу”. Веремійченко один із співвласників пов’язаного з оточенням Віктора Януковича Радикал Банку. Для розуміння ступені близькості Анрі Веремійченко до “сім’ї”, варто зазначити, що Радикал Банк обслуговував рейдерство цікавих Віктору Януковичу активів.

Показовою також є історія іншого екс-регіонала, “волонтера” благодійного фонду Віктора Лещинського – Едуарда Кодзаєва. Івано-франківець Едуард Кодзаєв був власником та директором СП ТОВ «Авалон», ТОВ «БК ПК-інвест» та ТОВ «Тройка інвест». У 2010 р. балотувався до Франківської міськради від Партії регіонів. Був помічником нардепа-«регіонала» Ельбруса Тадеєва.

Едуард Кодзаєв став відомий широкому загалу після того, як розтратив мільйони такзваних “кіотських грошей” які мали бути направлені на об’єкти соціальної інфраструктури в Запорізькій області. Свою вину в розкраданні коштів Кодзаєв визнав, але фактичного покарання не поніс. Після 6-ти років судових розглядів Кодзаєв отримав один рік умовно та на вкрадені кошти широко відмітив “лояльність суду”, організувавши вечірку в Домінікані.

Кейс Кодзаєва, в контексті участі останнього в БФ “Віктора Лещинського”, цікавий відразу в декількох площинах. По-перше, Кодзаєв не просто “вкрав мільйони”, він фактично вкрав кошти які призначались дітям, адже мова йде про “ремонт та утеплення шкіл”.

По-друге, варто звернути увагу на географію виграних Кодзаєвим тендерів – згідно матеріалів кримінальних справ №12016080360000300, №12015080130002280 – це місто Бердянськ.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі Запорізької області, Кодзаєв не міг виграти тендера на відновлення шкіл в Бердянську, без протекторату з боку засудженого за держзраду екс-нардепа Олександра Пономарьова.

Окремо маємо відмітити “смотрящих від Тищенко”, які за збігом обставин є також “волонтерами” благодійного фонду Віктора Лещинського. Мова йде про Володимира Приглядя та Арсена Мелкумяна.

Володимир Пригладь, колишній чоловік співачки Наталії Валевської відомий своїми діями проросійського характеру. Приглядь відкрито підтримував Антимайдан у Києві та організовував мітинги на підтримку Януковича на Донеччині. Раніше був засуджений за шахрайство. Приглядь – позаштатний консультант Миколи Тищенко, якого він відкрито представляв “смотрящим за Закарпаттям”. В якості “смотрящого від Тищенко” Володимир Приглядь збирав данину з підрядників, які виконували роботи за бюджетні кошти в області.

Цікава також особистість екс-секретаря Ужгородської міськради Арсена Мелкумяна – “смотрящого від Тищенко” за лісовим господарством. Арсен Мелкунян призначений за вказівкою Миколи Тищенко, пізніше був знятий начальником ОВА Віктором Микитою. До функціоналу Мелкумяна входило “обілечування лісників Закарпаття” по схемі, за якою Микола Тищенко пізніше почав обілечувати колл-центри.

Як бачимо, Благодійний Фонд Віктора Лещинського – це не так про допомогу, як про доступ до бюджетних коштів. І поки Микола Тищенко сидить під домашнім арештом, Віктор Лещинський продовжує генерувати кеш, виграючи тендера по квотам екс-кума голови ОП.

Військовий експерт Ігор Романенко висловив думку, що головною метою є "перерізати" ланцюги постачання західної зброї, що стало причиною гострої обговореності в контексті нинішнього конфлікту в Україні. Стрімкі події в регіоні та збройні столкнення між Росією та західними країнами надихнули Романенка на аналіз поточної ситуації.

Експерт акцентує увагу на важливості військово-технічного співробітництва між Україною та західними партнерами, а також на стратегічних аспектах перекриття ланцюгів постачання зброї. Він розглядає це як один із ключових аспектів в контексті глобальної безпеки та військово-політичних відносин.

Зазначені коментарі Ігоря Романенка нагадують про важливість розуміння геополітичних динамік, що визначають поточну міжнародну сцену. Його аналіз вказує на необхідність стратегічного підходу до військових питань та розуміння взаємозв'язків між постачанням зброї та безпекою у світі.

Таким чином, погляди військового експерта стають важливим внеском у розуміння сучасних викликів та загроз, що впливають на стабільність і безпеку у регіоні та в світі загалом.

Зараз терористичній Росії немає сенсу застосовувати ядерну зброю, проте населення західної України має бути поінформоване про потенційну загрозу, про це заявив військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко.

Ядерна зброя РФ За його словами, погрози від кремлівського диктатора Володимира Путіна звучать не вперше, але наразі немає об’єктивних підстав для використання ядерної зброї Росією.

Експерт вважає, що зараз не той час, коли Росії доцільно застосовувати ядерну зброю, адже окупанти наступають і використовують звичайне конвенційне озброєння для вирішення завдань. Крім того, з військової точки зору, застосування ядерної зброї на лінії зіткнення створить серйозні проблеми для тієї сторони, яка її застосує, що матиме важкі наслідки, відзначив Романенко.

Втім, на думку експерта, інформацію про можливу ядерну загрозу необхідно доносити до цивільного населення західних регіонів України. “Людям потрібно розповідати, як саме діяти в умовах ядерної загрози, де шукати укриття, як себе поводити та убезпечити. Таку роботу потрібно виконувати, цивільне населення має бути готовим до можливих викликів та наслідків”, — відзначив Романенко.

На запитання, чому британська розвідка вказує на можливий ядерний удар саме по західному регіону України, експерт відзначив, що терористична Росія вважає, що через цей регіон проходять основні логістичні маршрути постачання озброєння та військової техніки. Саме тому, на його думку, окупанти хочуть зробити цю територію непридатною для проживання, щоб обірвати всі можливі логістичні маршрути. Райони з радіаційним забрудненням потрібно буде оминати. Як додав Романенко, саме в цьому росіяни бачать військовий сенс.

У грудні комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори на проведення капітальних ремонтів у Голосіївському районі Києва. Загальна сума угод сягнула 422,79 млн гривень. Обидва контракти дісталися одному й тому самому виконавцю — товариству «Ростдорстрой», що вже давно посідає помітне місце на ринку дорожніх робіт. Компанія належить, зокрема, депутату Одеської міськради Юрію Шумахеру, який вважається близьким до ексмера Одеси Геннадія Труханова, позбавленого українського громадянства.

Особливу увагу привертає те, що договори укладені без реальної конкуренції: «Ростдорстрой» виявився єдиним учасником обох процедур. Така ситуація нерідко викликає сумніви щодо справедливості вибору підрядника та ефективності витрачання бюджетних коштів, адже відсутність конкурсу позбавляє замовника можливості порівняти цінові пропозиції й обрати найвигіднішу.

1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

• НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.• Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.• Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.