Леся Нікітюк отримала пропозицію руки та серця від військовослужбовця Дмитра Бабчука

Нова схема, яка була впроваджена в Україні, стала не лише важливим кроком у сфері регулювання транспортного руху, а й відображенням змін в законодавстві. Після прийняття нового законопроєкту про мобілізацію, уряд вирішив розширити вимоги до юридичних осіб щодо переоформлення автотранспорту. Тепер, окрім звичайних процедур, які передбачаються при цьому, юридичні особи повинні надати довідку про перебування транспортних засобів на військовому обліку. Це нове вимога виникла внаслідок стрімкої еволюції суспільних потреб і відображає державний захист важливих інтересів у сфері безпеки і оборони країни. Такий захід спрямований на оптимізацію контролю за автомобільним парком юридичних осіб, а також на посилення обороноздатності країни в умовах сучасних геополітичних викликів. Реалізація цієї нової схеми покликана забезпечити більшу ефективність в управлінні автотранспортними ресурсами та зробити транспортну систему країни більш адаптованою до поточних потреб суспільства.

На цьому вже встигли заробити вигадливі “ділки”, які розробили спосіб обходу отримання цього документа. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

Прокурори повідомили про підозру 65-річному чоловікові, який за гроші допомагав переоформляти автомобілі, надаючи фальшиві довідки про перебування авто на військовому обліку. Він співпрацював з адміністратором сервісного центру МВС, який незаконно передавав йому інформацію з порталу Нацполіції, яка мала обмежений доступ. Також працівник МВС передав інформацію про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, що свідчить про витік службової інформації.

Наразі триває досудове розслідування, і підозрюваним обираються запобіжні заходи.

У 2021 році бізнесмен Ярослав Костенко став власником державного підприємства, оціночна вартість якого становила приблизно 35 мільйонів гривень. Швидкість укладання договору та фактична відсутність конкурентів на аукціоні одразу викликали сумніви щодо прозорості процедури. Журналістські розслідування припустили, що приватизація могла відбуватися під неформальним контролем харківського прокурора Олександра Фільчакова, що лише підсилило резонанс довкола цієї угоди.

Комплекс держпідприємства виявився значно більшим, ніж проста адміністративна структура. До нього входили масштабні виробничі та господарські потужності: будівлі та споруди різного призначення, земельна ділянка площею понад 9 тисяч квадратних метрів, парк автомобілів і значний обсяг обладнання. Ці активи у сукупності становили цінний ресурс для можливого інвестора, а тому відсутність реальної боротьби під час приватизації стала центральною темою для критики на адресу організаторів продажу.

Історія Олександра Фільчакова також сповнена суперечностей. Ще у 2011 році його звинувачували у системному збиранні хабарів, частину з яких начебто передавали до «прокурорського фонду». Відомий випадок із підприємцем Юрієм Скрипкою, який відмовився брати участь у схемах, однак справу тихо зам’яли, а сам Фільчаков пішов на підвищення.

Під час повномасштабного вторгнення прокурор також опинився у центрі критики: разом зі скандальним колегою Ігорем Чубом він виїхав із Харкова на Закарпаття, де переховувався два тижні, а після цього довго працював дистанційно з Дніпра. Для посадовця такого рівня ця поведінка викликала великий суспільний резонанс.

Важливою деталлю є і зв’язок Фільчакова з Вадимом Слюсарєвим — впливовим харківським екс-чиновником і контрабандистом, який періодично працював на проросійські сили. Саме завдяки цим контактам, за даними журналістів, Фільчаков міг отримувати підтримку на ключових етапах своєї кар’єри.

Попри скандали, він досі працює в органах прокуратури. Його родина володіє значною нерухомістю, автопарком і бізнесами, а сам Фільчаков користувався броньованим Toyota Land Cruiser 300, відсутнім у деклараціях. Після розголосу авто зникло.

Як зазначають джерела, приватизація державних активів за участю Костенка та мовчазного сприяння Фільчакова — лише частина більшої корупційної екосистеми. Вона поєднує місцевих чиновників, силові структури й бізнесменів, які роками розподіляли бюджетні потоки та майно в регіоні.

Ця історія демонструє, наскільки тісно пов’язані правоохоронці та бізнес у Харкові, і наскільки легко державні активи можуть переходити у приватні руки без конкуренції та контролю.

Скандал із придбанням держпідприємства — не поодинокий випадок, а ознака системної проблеми, яка потребує реальних реформ — від очищення прокуратури до прозорих правил управління державними активами.

Київські правоохоронці завершили розслідування і направили до суду обвинувальний акт щодо двох мешканців столиці віком 25 та 26 років, які ошукали пенсіонерів, пропонуючи ремонт комп’ютерів та встановлення антивірусного програмного забезпечення. За даними Київської міської прокуратури, зловмисники виманили у потерпілих суми від 8 до 11 тисяч доларів за послуги, які насправді коштують значно менше і не відповідали заявленій якості.

Зловмисники шукали своїх жертв серед літніх людей, пропонуючи привабливі умови та нібито вигідні знижки на «ремонт на дому». Кожен візит до квартири проходив у парі: один із шахраїв безпосередньо працював з комп’ютером, а другий підтримував розмову, відволікаючи увагу та створюючи враження професійності. Така схема дозволяла не лише завищити вартість послуг, а й переконати потерпілих у необхідності додаткових «опцій» або «пакетів безпеки» для їхніх пристроїв.

Після кількагодинної «діагностики» та встановлення відносно недорогих чи безплатних програм шахраї виставляли рахунки, які перевищували реальну вартість послуг у сотні разів. Платили літні люди зазвичай власними заощадженнями у доларах США, не маючи змоги порадитись із рідними чи відмовитись від послуги.

Завдяки цій схемі обвинувачені ошукали чотирьох киян на майже 1,8 млн гривень.

Обвинувальний акт щодо шахраїв скеровано до Святошинського районного суду. За скоєне їм загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.