Львівські хірурги врятували хлопчика з рідкісною пухлиною печінки

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.

Український співак і продюсер «Музичної платформи» Геннадій Вітер, який є близьким другом і кумом Насті Каменських, відверто поділився своїми думками про співпрацю з артисткою, її позицію під час війни та вплив її життя за кордоном на ставлення до України. Вітер, який неодноразово згадував про свою дружбу з Каменських, розповів, що останній раз вони спілкувалися у травні, коли він привітав її з днем народження. Однак він також зазначив, що з того часу їхні стосунки стали більш віддаленими, частково через обставини, що склалися навколо співачки.

Продюсер поділився, що однією з причин, чому Каменських сьогодні важко знайти в українському інформаційному просторі, є її постійне перебування за кордоном. За словами Вітра, зміна життєвого контексту, зокрема вплив оточення, яке має «інші пріоритети та бачення ситуації», стала важливою складовою її віддаленості від України. Зокрема, продюсер не приховував, що ці зміни, ймовірно, пов’язані із впливом нового соціального оточення артистки, яке перебуває в інших країнах та має різні погляди на події, що відбуваються в Україні.

Особливе обурення Вітра викликав інцидент у США, коли Каменських спілкувалася з публікою російською мовою та зробила заяву про «какая разніца». Геннадій наголосив, що, хоч артистка може співати будь-які пісні, спілкуватися з аудиторією слід виключно українською, особливо у воєнний час, адже це маркер ідентифікації як українки.

Попри критику, Вітер підкреслив, що продовжить підтримувати Каменських на особистому рівні, але наразі не готовий запросити її на «Музичну платформу». За його словами, діяльність співачки за кордоном після 2022 року суттєво просіла: зменшилися заробітки та частина аудиторії, а великі інвестиції в латиноамериканський напрям стали неможливими. Втім, Каменських регулярно приїжджає до України — до шести разів на рік, зокрема для участі у благодійних заходах.

Нагадаємо, нещодавно Потап і Настя Каменських виставили на продаж свій розкішний маєток під Києвом, який має сім кімнат та власне КПП.