“Мандарин Плаза”, “Лавина” та інші компанії бізнесмена Алієва – потрапили в поле зору БЕБ

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

10 жовтня 2023 року на Землі почалась нова магнітна буря, яка триває й досі. За інформацією Британської геологічної служби та meteoagent, головною причиною цього явища стало активне впливання корональної діри на Сонці. Очікується, що це спричинить високошвидкісні потоки сонячного вітру, які можуть вплинути на земну атмосферу. За попередніми прогнозами, початкові ефекти від цієї бурі можуть стати відчутними вже сьогодні, 11 жовтня, а найбільша активність буде спостерігатися найближчими днями, коли швидкість потоків досягне максимальних значень.

Магнітні бурі — це природні явища, що виникають через взаємодію сонячного вітру з магнітним полем Землі. Під час таких подій на планеті можуть спостерігатися різноманітні аномалії, зокрема коливання в роботі навігаційних систем, порушення в зв'язку, а також зміни в діяльності деяких технічних пристроїв, що працюють на високих частотах. Це також може впливати на здоров'я людей, особливо тих, хто має серцево-судинні захворювання або чутливий до змін атмосферного тиску.

Рівень активності прогнозують від активного стану до слабкої магнітної бурі G1.

К-індекс може підвищуватися до значення 5, що відповідає слабкій магнітній бурі.

Джерело збурення — корональна діра, через яку надходять посилені потоки сонячного вітру.

Очікувані ефекти: посилення геомагнітної активності сьогодні та найближчими днями.

Що може відчувати людина Підвищена геомагнітна активність іноді супроводжується головними болями, порушенням сну або дратівливістю, коливаннями тиску, загальною слабкістю. Особливо це може відчуватися людьми з хронічними серцево-судинними та вегето-судинними захворюваннями, а також метеочутливими особами.

Рекомендації для зменшення впливу

Більше відпочивайте, уникайте перевтоми; лягайте раніше та дотримуйтеся режиму сну.

Уникайте інтенсивних фізичних навантажень і стресів у ці дні.

Нормалізуйте раціон: легка їжа — овочі, фрукти, риба; менше кави, алкоголю й жирного.

Пийте достатньо чистої води, трав’яних чаїв або морсів.

Прогулянки на свіжому повітрі та спокійні дихальні вправи допомагають стабілізувати нервову систему.

Людям із серцево-судинними проблемами: за потреби проконсультуйтеся з лікарем щодо режиму прийому ліків.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.