Масована нічна атака ворога на Україну

Українська зброя: від відсутності до процвітання.

Українська зброя: з минулого в майбутнє.

Українська оборонна промисловість: виклики та перспективи.

Український військово-промисловий комплекс: виклики та стратегії вирішення.

У результаті викладених у тексті відомостей можна зробити кілька висновків. По-перше, Україна активно розвиває свою військово-промислову галузь, спираючись на співпрацю з західними компаніями та власні потужності. По-друге, агресивна політика Росії у напрямку українських військових заводів свідчить про значний вплив України на регіональну безпеку та стабільність. По-третє, незважаючи на труднощі, з якими стикаються українські виробники зброї, вони активно працюють над збільшенням виробництва та захистом своїх підприємств. Таким чином, Україна виявляє впевнений курс у зміцненні своєї обороноздатності та готовності до викликів, що можуть виникнути у майбутньому.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Володимир Зеленський прибув на “Пушкаш-Арену”. Президент України прибув до Будапешта на саміт Європейської політичної спільноти, а на вході його, як і всіх, зустрічав особисто Віктор Орбан. На саміт запрошено 47 глав держав і урядів, керівників великих міжнародних організацій”, – пише видання.

Як зазначає Sky TG24, Зеленського зустрів прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, з яким він потиснув руку перед камерами.

“Я буду говорити після зустрічі”, – сказав Президент журналістам.

Угорське видання Telex зауважило, що Президент України відвідує Угорщину вперше після свого обрання у 2019 році.

Як вказує Infostart, цього разу політики не бойкотують зустріч. “Одна з причин полягає в тому, що це перший спільний саміт після президентських виборів у США”, – зазначає видання. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Сербії Александар Вучич та президент Європейської ради Шарль Мішель, як повідомляється, серед інших уже перебувають на “Пушкаш-Арені”.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, як вказано, раніше наголошував, що це буде найбільший дипломатичний захід в історії Угорщини, на який приїдуть не лише лідери ЄС, а й лідери з-за меж ЄС. На саміті необхідно обговорити дві речі: президентські вибори в Америці і згортання спаду конкурентоспроможності Європи, додав він.

Пов'язували Петра Порошенка, п'ятого президента України, із групою компаній, які мали можливість отримати великі контракти на постачання продукції для Збройних Сил країни. Спекуляції навколо цього зростали, особливо після того, як 22 травня ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" оголосило про проведення найбільшого тендеру на цьому ринку у поточному році. Очікувалася величезна вартість закупівель, яка перевищувала 11,5 мільярдів гривень.

У результаті цього тендеру були виявлені цікаві деталі, які привернули увагу громадськості.

Тендер складався з чотирьох лотів, кожен із яких виграв окремий учасник. Найменший лот на суму понад 1,583 мільярда гривень отримав абсолютно новий учасник – київський консорціум “Юнайтед Фуд Груп”. Ця компанія зареєструвалася лише за три тижні до тендеру, в травні цього року. За словами голови консорціуму, Івана Чайківського, він є засновником корпорації “Агропродсервіс” з великим земельним банком та виробничими активами у сільському господарстві. Поза сферою бізнесу, Чайківський також відомий як депутат Верховної Ради України.

Другий лот на суму понад 3,136 мільярда гривень отримала компанія “Асікс Груп”. Цей лот став предметом боротьби між двома учасниками, проте перемогла “Асікс Груп” з пропозицією на 2,434 мільярда гривень. Однак, важливо відзначити, що один із учасників, ФОП Іван Шмальченко, був дискваліфікований через невідповідність умовам тендеру. Другий учасник, ТОВ “Контракт Продрезерв 5”, має зв’язки зі скандальним постачальником Міністерства оборони “Гарна страва”, який раніше постачав продукти для армії за завищеними цінами.

Третій лот на таку ж суму також отримав новачок – ТОВ “Гранпрі Лтд”. Ця компанія пропонувала свої послуги за 2,517 мільярда гривень. Однак, власник компанії, Микола Бахтєяров, має сумну репутацію, яка виявилася у вироку Приморського суду Одеси за фактами домашнього насильства.

Четвертий лот дістався компанії “Міт Пром”. Їхня пропозиція склала 2,519 мільярда гривень. Ця львівська компанія, хоч і є новачком на ринку постачання продуктів для ЗСУ, вже має досвід співпраці з військовими, підписавши контракт на 400 мільйонів гривень у квітні цього року. Хоча офіційним засновником є жителька Львівщини, насправді за компанією може стояти відома бізнесвумен Тетяна Глиняна, яка раніше постачала продукти для Збройних Сил за завищеними цінами.

Два переможці з чотирьох лотів, компанії “Асікс Груп” та “Гранпрі Лтд”, можна віднести до сфери впливу одеського підприємця Валерія Друзенка. Раніше вже згадувалося, що компанії з його орбіти, такі як “Нова-постач” та “Біосоіл”, отримували значні контракти на постачання продуктів для армії України.

Правоохоронні органи випадково розкрили зв’язок із Петром Порошенком. У серпні 2022 року в рамках розслідування щодо ухилення від сплати податків проти постачальників Міністерства оборони, які використовували підставних осіб, було порушено справу.

Під час розслідування були арештовані рахунки компаній, що брали участь у цій схемі. Серед них також виявились ТОВ “ПК “Зоря Поділля” та ТОВ “Група Агропродінвест”, які належать Петру Порошенку. Офіс генерального прокурора повідомив, що “Нова-постач” та “Біосоіл” передали на їхні рахунки майже півмільярда гривень як передоплату за цукор (згодом ці рахунки також були арештовані).

Співпадінням виявилося те, що всі компанії з групи Друзенка також є клієнтами Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) Порошенка. Однією з них є ТОВ “Асікс Груп”, рахунки якої також були арештовані судом. І на квітень 2024 року цей арешт не був знятий.

Ще один переможець тендеру, ТОВ “Гранпрі Лтд”, також є клієнтом банку Порошенка. Крім того, ця компанія орендувала обладнання у дружини Валерія Друзенка. Таким чином, існують підстави вважати їхні зв’язки достовірними.

Залишається відкритим питання, чи вплине цей зв’язок на можливість цих компаній отримати інше велике державне замовлення, цього разу на майже 5 мільярдів гривень.

Згідно з новими правилами, оператори мобільного зв'язку тепер зобов'язані гарантувати функціонування мереж протягом 10 годин за відсутності централізованого електропостачання. Це суттєве збільшення порівняно з попередньою вимогою, яка становила лише 4 години. Таке рішення є відповіддю на виклики, з якими стикнулася країна, і покликане забезпечити надійний зв'язок для громадян та критично важливих служб навіть у найскладніших умовах.

Згідно з новими нормативами, до 1 жовтня 2024 року не менше 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням. Поетапно ці вимоги зростатимуть: до 1 листопада — 70%, до 1 грудня — 80%, а до кінця січня 2025 року — 100%.

До 1 грудня 2023 року не менше 25% базових станцій в кожній області повинні бути підключені до генераторів, які здатні працювати без електроенергії протягом 72 годин. А з 1 вересня всі об’єкти мають бути забезпечені цією можливістю. Це означає, що оператори мобільного зв’язку зобов’язані гарантувати стабільний доступ до інтернету і зв’язку навіть під час тривалих відключень світла.

Ці заходи є критично важливими для підтримання комунікаційних можливостей в Україні, особливо в умовах війни та енергетичних криз. Забезпечення зв’язку у важливих ситуаціях може врятувати життя, тому нові вимоги покликані підвищити рівень готовності операторів до екстремальних умов.