Матча, завдяки своїм властивостям, стала новим трендом у світі здорового харчування

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це з посиланням на джерела повідомляє угорська служба «Радіо Свобода».

«Новий президент США попросив угорського прем’єра висловити свою думку з кількох конкретних питань, пов’язаних з українським врегулюванням», – повідомляє видання.

«Ніколи ще не бувало, щоб президент США кілька разів протягом місяця проводив переговори з прем’єр-міністром Угорщини», – додає ЗМІ.

За його даними, Трампа насамперед цікавило, що думає Орбан про швидке закінчення війни в Україні та який графік врегулювання він бачить. За словами іншого джерела, обраний президент дізнавався, як Орбан оцінює здатність Росії продовжувати війну, і наскільки стійкою до викликів війни є влада Путіна.

Видання нагадує, що угорський прем’єр раніше говорив, що Росія має незрівнянно більше ресурсів, щоб продовжувати війну, ніж має Україна, що «близько до ідей Трампа».

За словами джерела в уряді, за підсумками цих розмов Орбан може запропонувати ще одну миротворчу місію, яка відбудеться напередодні грудневого саміту ЄС. У чому буде суть цієї місії, не повідомляють, але опитані виданням експерти припускають, що прем’єр Угорщини може представити сторонам якісь пропозиції від імені Трампа.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основна ідея “плану перемоги” президента України Володимира Зеленського полягає в тому, що лише сильна Україна може змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Однак поки Путін вірить, що може витримати підтримку України з боку Заходу, його війна на виснаження продовжиться. Залишається ключове питання: як змінити стратегію Кремля?

Війна вже призвела до глобальної нестабільності та підірвала світову економіку. Хоча імпульс до завершення конфлікту зрозумілий, можливість реального миру викликає запитання. Путін неодноразово демонстрував готовність до переговорів, але його умови, включаючи відмову України від претензій на анексовані території, свідчать про його нещирість.

Перемир’я створює значні ризики для України. Пауза у бойових діях надасть російській армії можливість відновити сили та виправити тактичні недоліки. Історія свідчить, що Путін може використати цю паузу для підготовки до нових атак, як це було після 2014 року.

Більш того, припинення вогню може підірвати міжнародну підтримку України. Західні союзники вже розглядають можливість зменшення фінансової допомоги, і перемир’я може стати зручним виправданням для скорочення підтримки.

Виходячи з цього, західним союзникам слід допомогти Україні отримати максимальні важелі перед початком будь-яких переговорів. По-перше, необхідно зберегти фінансову та військову підтримку для України. Скорочення допомоги лише зміцнить позиції Путіна. Додатково, союзники повинні розробити надійні гарантії безпеки для України, навіть якщо НАТО поки не готове до прямих зобов’язань.

“Протягом свого кривавого правління Путін завжди був готовий порушувати перемир’я, порушувати домовленості та порушувати своє слово, коли бачив у цьому вигоду. Без належних запобіжних заходів припинення вогню не зупинить війну і не принесе користі українцям”, — підсумовує видання.

Кремль постійно заявляє про готовність до переговорів з Україною, але лише за умови капітуляції Києва. Перед першим самітом миру Путін висловлював готовність до припинення вогню, якщо українські війська вийдуть з анексованих територій.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Альона Калугіна, дружина керівника Закарпатського Бюро економічної безпеки, за останні роки значно розширила свої бізнес-активи та портфель нерухомості. Її економічна присутність у регіоні помітно зросла саме після початку роботи чоловіка в БЕБ, що привертає увагу експертів та громадськості.

До числа її активів входять кілька напрямів бізнесу. Зокрема, у Чернівецькій області Калугіна володіє спа-комплексом, що надає висококласні послуги відпочинку та оздоровлення. Крім того, вона інвестує в аграрний сектор, розвиваючи сільськогосподарські проєкти, а на Закарпатті займається будівництвом комерційного житла.

У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

Олександр Усик, неперевершений український боксер, офіційно увійшов до п’ятірки найбагатших спортсменів світу в професійному боксі, повідомляє портал GiveMeSport. За підрахунками експертів, його статки наразі оцінюються у 214 мільйонів доларів. Вражає не лише сама сума, але й те, що Усик здобув її, провівши всього вісім поєдинків у надважкій ваговій категорії за всю професійну кар’єру.

Найбільший внесок у фінансовий успіх принесли бої з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі. Другий поєдинок із ним став рекордним у сенсі гонорару: Усик отримав приблизно 100 мільйонів доларів, що становить майже половину його загального капіталу. Не менш вагомими були зустрічі з Ентоні Джошуа, а також дебютний бій проти того самого суперника, який закріпив за Усиком статус чемпіона світу.

Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.