Міністр Чернишов став рекордсменом серед урядовців за статками

Нові повноваження військової поліції: виявлення ухилянтів від мобілізації

З огляду на поточну ситуацію в Україні, заходи щодо забезпечення національної безпеки постійно посилюються. Наше джерело повідомило, що військова поліція отримала нові повноваження для виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації.

Відтепер військова поліція зможе здійснювати перевірки на місцях проживання громадян без попереднього судового рішення. Це дозволить оперативніше реагувати на інформацію про можливих ухилянтів та забезпечити своєчасне виявлення і притягнення їх до відповідальності.

Таке рішення викликало неоднозначну реакцію серед громадськості. З одного боку, посилення заходів контролю вважається необхідним для підтримання порядку та забезпечення обороноздатності країни. З іншого боку, багато хто висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань новими повноваженнями та порушення прав громадян.

Представники Генштабу запевняють, що нові заходи будуть здійснюватися у відповідності до законодавства та з дотриманням прав людини. Військова поліція буде діяти виключно в межах своїх повноважень і з повагою до приватного життя громадян.

Крім того, планується проведення додаткових навчань для військової поліції з метою підвищення їх професійного рівня та забезпечення належного виконання нових завдань. Очікується, що ці заходи допоможуть уникнути можливих зловживань і забезпечать ефективне виявлення ухилянтів від мобілізації.

Громадськість та правозахисні організації закликають до відкритості та прозорості у впровадженні нових повноважень військової поліції. Вони наголошують на необхідності забезпечення контролю з боку незалежних органів для запобігання порушенням прав людини.

У поточних умовах забезпечення національної безпеки є пріоритетом для України. Нові повноваження військової поліції спрямовані на підвищення ефективності заходів щодо мобілізації та захисту країни. Водночас, важливо зберегти баланс між національною безпекою та дотриманням прав громадян, забезпечуючи прозорість і контроль над діями військових структур.

До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

Загальна структура нового правоохоронного органу така:

1) центральний орган управління військової поліції;

2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

“У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.