Місце інавгурації Дональда Трампа перенесли з міркувань безпеки

У вересні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до зниження вартості землі сільськогосподарського призначення. За інформацією, оприлюдненою Опендатабот, середня ціна одного гектара землі знизилася до 62 011 грн, що є на понад 2 тисячі гривень меншою, порівняно з попереднім періодом.

Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

Під час робочого візиту до Сполучених Штатів, прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про важливі зрушення у напрямку розблокування допомоги для України. Одним із ключових досягнень стало надання значної фінансової підтримки, яка забезпечить українській армії необхідні ресурси. Серед цих коштів — 7,8 мільярда доларів бюджетної допомоги та понад 1,5 мільярда доларів на розвиток економіки.

Окрім цього, важливим етапом взаємодії стало розглядання у Конгресі законопроєкту про конфіскацію російських активів на користь України, що є важливим кроком у забезпеченні національних інтересів.

Під час зустрічей з лідерами Сенату обговорювалися потреби України у зброї та фінансовій підтримці, зокрема термінове відновлення енергосистеми, особливо в містах на передовій, таких як Харків.

Наголос був також зроблений на планах децентралізації енергосистеми та постачанні газових турбін і мобільних котелень. Для забезпечення максимальної ефективності допомоги, прем’єр-міністр провів зустріч із представниками української громади в Сенаті США та сенатором Роджером Вікером перед голосуванням за пакет американської допомоги.

У висновку слід зазначити, що робочий візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Сполучених Штатів мав значний вплив на підтримку та розвиток України. Отримання позитивних змін у питанні розблокування допомоги від США відображає наростаючу підтримку та довіру до України на міжнародній арені. Важливі угоди та зобов'язання, укладені під час візиту, створюють базу для подальшого розвитку країни, забезпечуючи її захист та підтримку в складний час.

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Відповідно до статті 8 закону України “Про оборону України”, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановляю: (…) увести до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача Гаврилюка Івана Юрійовича – першого заступника міністра оборони України”, – ідеться в указі.

Іван Гаврилюк був призначений на посаду заступника міністра оборони в жовтні 2023-го року. До цього він із вересня 2022-го року був заступником головного інспектора МО.

17 травня Кабмін звільнив заступника міністра оборони Івана Гаврилюка і призначив його першим заступником цього ж відомства.