Мобілізаційний резерв України оцінено у 3,7 мільйона осіб: дослідження FT

Олександр Федоренко, який очолює комунальне підприємство «Київавтодор» з 2020 року, став однією з найбільш суперечливих постатей у сфері комунальних послуг Києва. За короткий період його керівництва, Федоренко не тільки здобув неабияку популярність, а й потрапив під приціл правоохоронних органів через підозри в корупційних діях. Його родина демонструє стрімке зростання благополуччя, що, на думку експертів, не можна пояснити лише офіційними доходами.

У 2023 році офіційна зарплата Олександра Федоренка склала понад 1,15 млн грн, що є значною сумою для державного службовця. Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збагачення його родини. Наприклад, дохід його дружини, Юлії Федоренко, складав більше 700 тис. грн, а додатково до цього вона заробила ще 615 тис. грн від продажу автомобіля Skoda Octavia A7. Така фінансова активність виглядає підозрілою, особливо коли врахувати, що на офіційних посадах таких значних доходів зазвичай не вистачає для підтримки рівня життя, який демонструє сім’я Федоренка.

дві земельні ділянки в Гореничах;

квартира в Києві площею 57,6 м²;

будинок на 89 м²;

нове паркомісце.

Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

За даними слідчих:

привласнено майже 10 млн грн;

загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

Експерти наголошують, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які недоліки в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

За інформацією, оприлюдненою ЗМІ, годинник, який носить Віолетта Лабазюк, виявився моделлю Premier Moon Phase від американського ювелірного бренду Harry Winston.

Цей елітний аксесуар відомий своєю розкішною конструкцією та високою вартістю, яка сягає 20 465 доларів або приблизно 830 тисяч гривень за офіційним курсом. Корпус годинника зроблений із 18-каратного білого золота, синій ремінець – зі шкіри алігатора. Має фіксований базель, синій перламутровий циферблат з намистинами, стрілки з білого золота і мітки з діамантів, а також стійке до подряпин сапфірове скло.

При цьому Віолетта Лабазюк не внесла цей годинник у свою декларацію за 2023 рік. Там значиться тільки годинник від Chopard, а в її чоловіка нардепа Сергія Лабазюка внесено два хронометри – від Breguet і Rolex, які придбали за 400 тис. у 2022 р. у самий розпал війни.

Нагадаємо, Сергія Лабазюка обвинувачували в даванні хабара, його навіть узяли під варту, однак він вийшов із СІЗО наступного дня під заставу в 40 млн грн.

Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходить в атмосфері геополітичної напруги та невизначеності щодо подальшого розвитку подій навколо війни Росії проти України. Світові лідери, дипломати, військові експерти й аналітики знову збираються в центрі Європи, аби обговорити ключові виклики глобальній безпеці. Проте головною темою залишається саме Україна — її боротьба, підтримка партнерів і перспективи припинення бойових дій.

Традиційним місцем проведення форуму є готель Bayerischer Hof у Мюнхен, де впродовж кількох днів відбуваються закриті й відкриті дискусії, стратегічні сесії та двосторонні зустрічі. Очікується прибуття десятків високопосадовців, серед яких Президент України Володимир Зеленський, а також представники урядів країн ЄС, Північної Америки та держав Глобального Півдня. Їхня присутність підкреслює міжнародний масштаб події, однак не гарантує проривних рішень.

За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.