Президент США Дональд Трамп зробив кілька нових заяв про війну Росії проти України, висловивши готовність застосувати санкції та мита не лише до Москви, а й до Києва. «Зеленський теж не зовсім невинний. Для танго потрібні двоє», – сказав Трамп під час спілкування з журналістами, додавши, що попри це підтримує добрі особисті стосунки з українським президентом. […]Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.
Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.
Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.
На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.
Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.
Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.
Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.
