МОЗ попереджає про небезпеку надмірного вживання антибіотиків

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Вугледар став яскравим прикладом цієї проблеми. Після захоплення міста російські війська змогли просунутися на північ на 10 км всього за тиждень. Відзначається, що в регіоні переважає відкрита місцевість, де українські оборонні лінії фактично відсутні, що ускладнює формування сильного опору.

Експерт з фінської Black Bird Group Пасі Паройнен вказує на те, що російські війська давно пройшли стару лінію фронту та великі мінні поля, які раніше затримували наступи на Вугледар у 2023 році. Військові ЗСУ зазначають, що нещодавні успіхи РФ стали можливими через “глухий кут” на фронті, коли минулорічні неуспішні атаки поступово ослабили українську армію, в результаті чого їхні війська стали розтягнутими та не здатними утримувати всі свої позиції.

Крім того, Україна послабила свої оборонні позиції на Донбасі, перекинувши досвідчені підрозділи в Курську область Росії. Ця ситуація, за словами Паройнена, створює враження постійної гри в “бий крота”, де нові кризові точки виникають швидше, ніж з ними можна впоратися.

Фахівець французького Фонду стратегічних досліджень Венсан Турре наголошує на тому, що оборона України стає дедалі слабшою, а місцевість – все більш сприятливою для російських наступальних операцій. Він також вказує на покращення російських військових можливостей завдяки використанню керованих бомб.

Ситуація ускладнюється серйозною нестачею особового складу в українських військах, що призводить до значної чисельної переваги російських сил на полі бою.

Паройнен вважає, що нещодавнє швидке просування Росії підтверджує загальне уявлення про українські сили: резерви невеликі, багато якісних підрозділів застрягли в Курській області, а в Росії достатньо сил для використання слабких місць у українських лініях.

Нещодавно один з провідних американських телеканалів оприлюднив результати нового соціологічного дослідження, яке викликало значний резонанс у політичних колах США. Опитування, проведене серед зареєстрованих виборців по всій країні, показало цікаву картину електоральних преференцій напередодні майбутніх президентських перегонів.

Серед іншого, за результатами опитування проведеного CNN, кандидатуру віцепрезидентки США підтримують 95% тих, хто раніше підтримував Джо Байдена, а також 30% тих, хто раніше не обрав би жодного з кандидатів. У Трампа ці показники становлять відповідно 92% і 27%.

Близько трьох чвертей виборців-демократів та виборців, які підтримують демократів (76%), вважають, що Демократична партія повинна висунути Камалу Гарріс кандидаткою в президенти, проти висловились тільки 6%.

Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, завищення рейтингів Камали Гарріс, покликане в першу чергу показати єдність Демпартії у виборі єдиного кандидата на пост президента США, може мати зворотній ефект, мобілізувапвши електорат Дональда Трампа.

Подібна ситуація склалась на виборах президента США в 2016 році, коли штучно завищені рейтинги Хілларі Клінтон призвели до перемоги Дональда Трампа, завдяки мобілізації електоральних ресурсів Республіканців. Нагадаємо, в той час CNN опублікував результати опитування, в яких Хілларі Клінтон відставала від Дональда Трампа всього на 3%.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.