Миколі Тищенку загрожує 5 років в’язниці: справу передано до суду

Рівненський апеляційний суд нещодавно переглянув справу щодо незаконного користування земельною ділянкою та ухвалив рішення на користь міської ради, встановивши, що власниця ресторану зобов'язана сплатити понад 118 тисяч гривень за використання землі без належного договору. Спір виник через те, що ресторан, що належить відповідачці, знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, для якої не було укладено договір оренди. Впродовж 15 років орендна плата не сплачувалася, що стало основою для судового розгляду.

Суд дійшов висновку, що, оскільки використання землі комунальної власності здійснюється без правовстановлюючих документів, власниця ресторану повинна компенсувати місцевій громаді завдані збитки. Відповідачка не змогла надати документів, що підтверджують її право на користування цією земельною ділянкою, що вказує на порушення вимог земельного законодавства.

Місцевий суд частково задовольнив позов, стягнувши лише 4,7 тисячі гривень. Однак міська рада подала апеляцію, обґрунтовуючи вимоги нормативною грошовою оцінкою ділянки та затвердженими ставками орендної плати.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розрахунок міськради підтверджується належними доказами, а відсутність договору оренди не звільняє фактичного користувача від сплати коштів. Таким чином, апеляція була задоволена в повному обсязі.

Суд визнав, що власниця ресторану безпідставно зберегла у себе кошти, які мала б сплатити громаді, й постановив стягнути з неї недоотриманий дохід.

Це рішення ще раз підкреслює, що використання землі без належного оформлення документів може обернутися значними фінансовими втратами для підприємців.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«У нас нема такої проблеми. Ми якось стараємось проводити роз’яснювальну роботу», – сказав Садовий. Він зазначив, що питання мовного контролю успішно вирішується в межах співпраці з мовним омбудсменом, а введення додаткових заходів, таких як мовні патрулі, не є необхідним для Львова.

Садовий наголосив, що місто слід зосереджуватися на позитивних змінах: «Наша сила в тому, щоби любов’ю переформатувати людей і робити їх союзниками».

Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська, раніше заявив, що в його місті почнуть працювати мовні інспектори для протидії поширенню російської мови. Ця ініціатива викликала резонанс, проте Садовий дав зрозуміти, що Львову така практика не потрібна, оскільки українська мова вже міцно вкорінена в місцевому суспільстві.