На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, “воєнні тури” в Україну пропонують близько десятка українських компаній. Екскурсії здебільшого зосереджені на Києві та його передмістях, а їхня вартість становить від 150 до 250 євро.

При цьому частина прибутку від таких турів іде на армію, стверджує співзасновник однієї з туристичних компаній Дмитро Нікіфоров. Тим часом його колега з іншої туркомпанії Світозар Моїсеєв запевняє, що такі тури “не про гроші, а про спогади про війну” і мають насамперед освітнє значення:

“Вони подібні до вакцини, яка запобігає повторенню подібного”

Водночас, деякі турфірми доправляють своїх клієнтів мало не в зону бойових дій за тисячі євро. Наприклад, Нік Тан зі США в липні 2024 року прилетів до Харкова, що розташований за 20 кілометрів від лінії фронту і постійно піддається бомбардуванням.

“Я просто хотів це побачити, бо вважаю, що наше життя на Заході надто комфортне і легке”, – каже 34-річний любитель гострих вражень, який працює в нью-йоркській технологічній компанії. – “Вистрибувати з літаків, веселитися всю ніч і бити людей по обличчю – це більше не для мене. То що ж буде найкраще? Відправитися в зону бойових дій”.

Водночас автори матеріалу зазначають, що таке ставлення видається дивним жителям зруйнованого Ірпеня, які досі живуть у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон “Шахед” розбився за 300 метрів від мого будинку. У мене не було бажання випробувати щось подібне. Але якщо люди цього хочуть, це їхнє право”, – зазначив 52-річний Руслан Савчук.

При цьому депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська зазначає, що більшість місцевих мешканців згодні з “чорним туризмом”, хоча є й противники цього. “Чому ви сюди приїжджаєте? Чому ви хочете побачити нашу печаль?”, – запитували туристів деякі українці.

Своєю чергою голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів порушує етичні питання воєнного туризму, тож агентство готує спеціальні курси підвищення кваліфікації для екскурсоводів.

Хоча з початку війни туристичні потоки в Україну впали і зараз обмежуються переважно діловими туристами, українська туристична індустрія вже готується до післявоєнного періоду, наприклад, укладаючи контракти з туристичними сервісами Airbnb і TripAdvisor.

“Війна привернула увагу до України, тепер хоча б нашу країну знають усі”, – констатує Олеськів.

Раніше Держтуризм розширив карту туристичних магнітів України – тепер їх уже 170.

Наразі українське суспільство стикається з серйозною проблемою: потенційні новобранці, які за віком придатні до військової служби, активно ухиляються від призову. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, вони віддають перевагу безтурботному проведенню часу в нічних клубах. Ця тенденція, як зазначає видання Politico, свідчить про загальний тренд у сучасних європейських країнах, де значна кількість людей готова ухилитися від військової служби в разі агресії на їхню країну. За даними опитувань, близько 650 тисяч чоловіків військового віку залишили Україну, багато з них — незаконно.

Після початкового ентузіазму та патріотичного піднесення, коли призовні центри переповнювалися добровольцями, ситуація раптово змінилася. Два роки тому, замість молодих чоловіків, що вирушали на фронт, поїзди з України перевозили переважно жінок, дітей та літніх людей, які шукали безпеки далеко від воєнного простору. Однак нині ситуація виявилася іншою: третина пасажирів одного з таких поїздів, який вивозив кореспондента з країни, складалася з чоловіків військового віку. Дивовижно, як вони змогли отримати документи на виїзд, відмовившись від призову, — підкреслює Politico.

Раніше проведені опитування показали, що 63% українських чоловіків призовного віку не бажають вступати до армії. Багато з них відверто заявили, що навіть після прийняття нового закону про мобілізацію вони не збираються відвідувати військкомати для оновлення своїх даних.

У вищезгаданій статті відзначається серйозна проблема в Україні, пов'язана з ухиленням потенційних новобранців від військової служби. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, значна кількість чоловіків військового віку обирає несолідарність та втікає за кордон, або просто ухиляється від призову. Ця тенденція відображає загальний тренд у сучасних європейських країнах, де люди демонструють небажання служити у збройних силах у випадку загрози агресії. Відзначається також масове незаконне виїзд з країни більшості відділяючихся від призову. Ці висновки вказують на потребу подальших заходів з мотивації та залучення молоді до військової служби, а також на необхідність вдосконалення законодавства та контролю за виїздом громадян за кордон.

Броварська окружна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт щодо депутата Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. Окрім депутатського мандата, він також обіймає посаду спеціаліста-землевпорядника у тій самій раді, що, за даними слідства, створювало передумови для зловживання службовим становищем.

За інформацією, оприлюдненою НАЗК і підтвердженою прокуратурою, посадовцю інкримінують незаконне збагачення, передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що депутат отримав активи та доходи, які суттєво перевищують його офіційні прибутки та не мають підтвердженого законного походження.

Досудове розслідування підтвердило висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. З’ясувалося, що близькі особи депутата за його дорученням набули необґрунтовані активи на суму близько 29,8 млн гривень.

Якщо вину депутата буде доведено в суді, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Справу вже передано на розгляд суду, і вона може стати показовою в боротьбі з незаконним збагаченням серед місцевих депутатів.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.

Президент України Володимир Зеленський має намір наступного тижня здійснити важливий державний візит до країн Південної Європи, зокрема до Іспанії та Португалії. Планована поїздка, яка спочатку мала відбутися у середині травня, зазнала змін через загострення ситуації на півночі Харківської області, спричинене російським наступом. Спостерігаючи за розвитком подій на цьому фронті, президент вирішив перенести свою мандрівку з метою зосередитися на вирішенні внутрішніх питань та забезпеченні безпеки українських громадян. Тим не менш, відвідування Піренейського півострова залишається актуальним, адже співпраця з країнами Європейського союзу є стратегічно важливою для України в контексті зміцнення дипломатичних зв'язків та спільного вирішення актуальних міжнародних питань.

За інформацією іспанської радіостанції Cadena SER, офіційні заходи за участю Зеленського відбудуться в Мадриді у понеділок, 27 травня. Планується, що президент України зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом та королем Феліпе. Очікується, що Зеленський прибуде до Іспанії вже в неділю.

Це буде перший двосторонній візит Зеленського до Іспанії. У жовтні минулого року він був у Гранаді на саміті Європейської політичної спільноти в рамках головування Іспанії в ЄС. Під час цього візиту планується підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки між Іспанією та Україною.

Після візиту до Іспанії Зеленський відвідає Португалію. Президент Португалії Марсело Ребелу ді Соза ще офіційно не підтвердив заплановану зустріч із Зеленським, але CNN Portugal повідомляє, що зустріч відбудеться у вівторок.

Зеленський раніше анонсував нові безпекові угоди. Він зазначив, що до вже підписаних договорів з Латвією, Італією, Великою Британією, Канадою, Францією, Німеччиною, Данією, Фінляндією та Нідерландами можуть приєднатися країни Північної Європи та, можливо, США.

Україна домовляється з низкою країн-партнерів про безпекові гарантії, але вони не завжди є справжніми гарантіями.