На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

У передфінальній версії законопроєкту про мобілізацію чітко прописані заходи, спрямовані на вплив на тих, хто порушує правила військового обліку. Це стосується не лише тих осіб, які не з’явилися за повісткою, а й тих, хто протягом 60 днів після набуття законом чинності не оновив свої дані. Перелік заходів настільки конкретний, що він урізноманітнюється:

У випадку, якщо громадянин не виконує обов’язки, передбачені законом про мобілізацію, керівник Територіального центру координації звертається до поліції з метою затримання та доставки громадянина до центру.У випадку, якщо поліція повідомляє письмово про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом 5 днів висилає громадянину рекомендованим листом "вимогу" (форму документа визначить Міністерство оборони).День доставки цього документа вважається або днем вручення під розписку поштою, або днем відмови від отримання чи неможливістю доставити цей документ з інших причин. Після цього громадянину надається 10 днів на виконання вимог, визначених у документі.Якщо громадянин не виконує вимоги, ТЦК звертається до суду щодо обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом – на термін, необхідний для виконання вимог, визначених у документі.Обмеження у праві керування здійснюватиметься державною виконавчою службою безпосередньо після отримання рішення суду. Вищезгадана стаття відображає важливість встановлення чітких та ефективних механізмів впливу на осіб, які порушують правила військового обліку. Зазначені у законопроєкті заходи відображають серйозний підхід до забезпечення дисципліни та відповідальності за виконання військових обов’язків. Зокрема, визначені процедури звернення до поліції, надання вимог до громадян, а також механізми обмеження прав та можливостей тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед військовим обліком. Ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня дисципліни серед військовослужбовців та громадян, які зобов’язані дотримуватися військових норм та правил.

Згідно з розслідуванням журналістів Hromadske, виявлено, що заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Удовиченко проживає в розкішному житловому комплексі Regent Hill у Києві, де вартість його апартаментів становить 900 тисяч доларів. Ця нерухомість не відображена в офіційній декларації чиновника.

Цей факт викликає питання щодо прозорості декларування майнових активів державними посадовцями. Відповідно до українського законодавства, декларування майна є обов'язковим і призначене для запобігання корупції та забезпечення відкритості влади перед громадянами.

Підвищена увага до деклараційних обов'язків посадовців стає особливо актуальною в контексті зміцнення демократичних процесів та боротьби з корупцією в Україні. Це також відображає необхідність вдосконалення механізмів контролю за достовірністю і повнотою інформації, що надається у деклараціях посадовцями.

Зокрема, питання про недеклароване майно підвищує ризик порушень законодавства та може сприяти утворенню негативного іміджу для владних структур. Такі випадки підкреслюють важливість системи перевірок та відповідального ставлення до дотримання антикорупційних норм.

У світлі виявленого, громадськість очікує на адекватні реакції та заходи з боку компетентних органів для забезпечення прозорості та відповідальності в управлінні державними ресурсами.

Згідно з декларацією, чиновник орендує квартиру в Голосіївському районі Києва неподалік від метро “Васильківська” в елітному ЖК Park Avenue VIP.

Утім, журналістам вдалося зафіксувати службову Toyota Camry на номерах прикриття, яка виїжджала з паркінгу ЖК Regent Hill на Печерську, а за 10 хвилин заїжджала в будівлю ДБР.

У самого Олександра Удовиченка немає нерухомості ні в ЖК Regent Hill, ні в столиці, зазначають журналісти. Водночас квартира в ЖК Regent Hill записана на близьку родичку дружини Олександра Удовиченка – Христини Копач. Ця родичка, Ірина Копач, найімовірніше, є тіткою жінки.

Квартиру в ЖК Regent Hill площею 125 квадратів купили в жовтні 2022 року. Ринкова вартість нерухомості такого метражу в зазначеному ЖК стартує від 37 000 000 гривень – 900 000 доларів. Ірина Копач живе в Одесі та працює косметологом.

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.