Народні депутати обходять закони України і отримують найбільші пенсії

Збройні сили України перебувають у напруженій ситуації, спробуючи стримати натиск ворожої авіації, яка безжально обстрілює Харків та його околиці. Однак, їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії, над якою проводяться атаки.

Російські літаки, уникаючи будь-яких моральних та етичних обмежень, непримиренно обстрілюють цей регіон, застосовуючи навіть планерні бомби та ракетні удари, з метою ослаблення оборонної позиції України та примусування цивільного населення до евакуації. Експерти з Institute for the Study of War (ISW) підкреслюють, що Росія використовує свій повітряний простір як базу для атак на Харків та його область, оскільки держави Заходу не надають дозволу на використання своїх систем протиповітряної оборони для захисту від атак від країни-агресора.

Відомо, що ефективне використання систем протиповітряної оборони в районі Харкова допомогло б Україні утримувати ворожу авіацію від атак. Однак, це можливо лише за умови отримання дозволу від західних партнерів на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії.

Останнім часом, Росія інтенсивно атакує Харківську область, навіть здійснюючи контрнаступ. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі отримання двох зенітних ракетних комплексів Patriot для розгортання в районі Харкова, українські сили зможуть ефективно протистояти атакам та захистити місто від потенційної загрози. Однак, це лише можливо при умові спільної дії та підтримки від міжнародних союзників.

У висновку слід зазначити, що ситуація з обстрілами Харкова є дуже серйозною та вимагає негайних заходів для захисту мирного населення та територіальної цілісності України. Збройні сили України виявили велику відвагу та готовність до відстоювання своєї країни, але їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії.

Для успішного протистояння атакам та захисту міста Харкова необхідне спільне зусилля та підтримка від міжнародних союзників. Зокрема, отримання дозволу на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії може значно збільшити ефективність захисту. Також важливо врахувати необхідність подальшого міжнародного тиску на Росію для припинення агресії та відновлення мирного діалогу.

Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через можливу невідповідність між офіційними доходами та рівнем життя. Журналістські розслідування, оприлюднені OBOZ.UA з посиланням на відкриті реєстри та матеріали правоохоронних органів, вказують на активи, які посадовець нібито контролює без прямого відображення у власних деклараціях.

Згідно з офіційними даними, задекларований дохід Шибка на державній службі становить менш ніж 43 тисячі гривень на місяць до оподаткування. Водночас журналісти повідомляють, що він проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди нерухомості істотно перевищує можливості, які випливають із задекларованих заробітків. Окрім житла, увагу привертає й інше майно, оформлене на близьких осіб або пов’язані структури.

Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.

В українському суспільстві дедалі виразніше окреслюється особлива соціальна група — люди, які завершують державну службу у віці, коли більшість громадян лише набирає професійних обертів. Йдеться про прокурорів, суддів, представників силових структур, котрі завдяки спеціальним нормам законодавства отримують право на пенсію значно раніше за загальноприйнятий вік.

Це явище викликає гострі дискусії, адже розмір таких виплат часто не просто перевищує середню пенсію по країні, а різниться з нею у рази й навіть у десятки разів. На тлі мізерних доходів більшості літніх людей, які пропрацювали десятиліттями, такі суми виглядають як окрема фінансова реальність, недосяжна для пересічного громадянина.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.