Настя Каменських зворушливо привітала Потапа з днем народження

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Повідомляється, що намір переїхати мають 10% респондентів. Із них 4% – у межах своєї області, 3% – по країні, і 2% – за кордон.

Зазначається, що на момент опитування, 64% українців мали стабільне електропостачання. Ще 30% повідомили про незначні відключення. Водночас 4% респондентів стикаються з частими перебоями, а 1% – постійно.

Найбільш критична ситуація спостерігається у східних регіонах, де 13% опитаних відзначають регулярні відключення електроенергії.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

Водночас церковний календар на 4 січня пропонує зовсім інший духовний контекст. Православні віряни відзначають Собор 70-ти апостолів, день, присвячений спільному шануванню усіх апостолів, які поширювали християнське вчення. Крім того, цього дня вшановують пам’ять преподобного Ахіли Києво-Печерського та преподобномученика Зосими, молитовне звернення до яких вважається захисним та сприяє духовному очищенню. Молитви до апостолів традиційно супроводжуються проханнями про здоров’я, сімейний добробут і захист від негараздів.

Особливе місце у традиціях займають обрядові дії, що поєднують релігійні й народні вірування. У деяких регіонах прийнято було освячувати воду та свічки, які зберігали протягом року як оберіг від хвороб та злих сил. Також існували обмеження на початок нових справ: вважалося, що будь-які угоди або фінансові операції, розпочаті цього дня, можуть призвести до невдачі.

На міжнародному рівні 4 січня відзначається День Ньютона. Саме цього дня народився видатний фізик Ісаак Ньютон, чиї відкриття — закон всесвітнього тяжіння, три закони руху та теорія світла — стали фундаментом сучасної науки. Окрім цього, у світі сьогодні відзначають Всесвітній день шрифту Брайля — системи письма для незрячих людей, яка дозволяє читати текст за допомогою дотику.

Також 4 січня у світі неофіційно згадують День гіпнозу, День хіт-парадів, День кошика квітів, День дрібниць і День фундука.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, тож це звичайна неділя. Водночас 4 січня народилися відомі українці, серед яких артист балету Геннадій Баукін, мовознавець Павло Житецький, футболіст Григорій Ярмаш та начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

За народними віруваннями, 4 січня уважно стежили за погодою. Мокрий сніг вважали передвісником теплого січня, сухий — тривалих морозів. Помаранчеве небо перед заходом сонця обіцяло сильний вітер, рух хмар проти вітру — рясний снігопад, а відсутність зірок уночі — швидку відлигу.

Традиції дня пов’язані з вшануванням святого Зосими, якого вважали покровителем пасічників. Тому на стіл ставили страви з медом — на здоров’я та добрий приплід бджіл. Також існувала традиція вигнання нечисті: господар обходив дім за годинниковою стрілкою з іконою та молитвою. Для залучення благополуччя радили погодувати бездомних тварин і наповнити годівниці для птахів. Жінки цього дня займалися рукоділлям, зокрема вишивали рушники на майбутнє весілля або народження дитини.

Водночас 4 січня вважалося небажаним для важливих рішень. У народі вірили, що цього дня не варто починати нові справи, робити великі покупки, укладати угоди, змінювати місце проживання чи працевлаштовуватися. Під забороною були сварки, заздрість, осуд інших і надмірна жалість. Також не радили лаятися та згадувати нечисту силу вголос, аби не накликати біду.

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері Київ24 підтвердив, що ситуація з кадрами справді напружена, і тому проводяться кадрові зміни, аби забезпечити критично важливі військові позиції. Водночас він підкреслив, що політики, зокрема народні депутати, не мають впливати на розподіл і ротацію військовослужбовців.

“Політики та депутати не мають права втручатися у процеси ротації чи перерозподілу військових кадрів,” — наголосив Тимочко. — “Жоден генерал не вирішує, де працюватимуть депутати чи їхні помічники, тому маніпулювання цією темою створює лише більше непорозумінь.”

Заяви Тимочка були відповіддю на слова депутатки Мар’яни Безуглої, яка стверджувала, що Генеральний штаб перевів значну частину медичного персоналу з госпіталів до піхотних підрозділів. Генштаб, у свою чергу, роз’яснив, що медики були направлені для посилення стабілізаційних пунктів, а не фронтових ліній.

Безугла також повідомила про переведення до піхоти військовослужбовців Повітряних сил. Юрій Ігнат, колишній речник Повітряних сил, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що такі кроки вживають у відповідь на складну ситуацію на фронті.

Тимочко додав, що переведення військових з артилерійських чи танкових підрозділів до піхоти справді відбувається, проте це стосується лише бійців, а не спеціалізованих команд чи артилеристів, які займають ключові позиції. “Так, є виклики, коли доводиться залучати бійців з артилерійських та танкових підрозділів, але це стосується бійців у структурі дивізіонів, а не фахівців артилерії,” — підсумував він.

Поточний кадровий дефіцит змушує командування приймати непрості рішення, що вимагають гнучкого підходу до кадрових ресурсів. Такі заходи спрямовані на те, щоб оптимально розподілити сили та посилити важливі ділянки фронту, але одночасно викликають стурбованість щодо забезпечення необхідних фахівців у специфічних підрозділах.