Настя Каменських зворушливо привітала Потапа з днем народження

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело ретельну перевірку декларацій 541 керівників територіальних центрів комплектування (ТЦК), в результаті чого було виявлено порушення у 8 осіб. Голова комітету з антикорупційної політики у Верховній Раді, Анастасія Радіна, повідомила, що дані про цих осіб передані правоохоронним органам для подальших дій. В даний момент триває моніторинг життєвого стилю ще 28 осіб, а також аналіз декларацій 5 інших керівників ТЦК.

За словами Радіної, принаймні дві декларації співробітників ТЦК мали вищий ризик порушень порівняно з іншими деклараціями посадовців. Найбільш серйозне порушення виявлено в діяльності начальника Одеського ТЦК, Євгена Борисова, якому пред'явили підозру у незаконному збагаченні на суму понад 188 мільйонів гривень. Інший випадок стосується заступника начальника одного з ТЦК, який зібрав понад 400 000 гривень від військовослужбовців на свою особисту банківську картку і, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Решта виявлених порушень стосується осіб з ТЦК в Одесі, Самборі, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі. За розслідування відповідають спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Спеціалізована антикорупційна прокуратура веде процедуру конфіскації можливо незаконно нажитих активів. Рішення про подальші дії буде ухвалено судом.

В результаті проведеної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено серйозні порушення у деклараціях керівників територіальних центрів комплектування. Серед них 8 осіб мали ознаки корупційних дій. Зараз триває розслідування щодо ще 28 осіб, а також перевірка декларацій інших посадовців.

Найбільш відомий випадок стосується начальника Одеського ТЦК, якому пред'явлено підозру у незаконному збагаченні на значну суму. Крім того, виявлено випадок, коли заступник начальника одного з центрів зібрав кошти від військовослужбовців та, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Загалом, виявлені порушення стосуються осіб з різних регіонів України. Розслідування цих справ здійснюють спеціалізовані прокуратури, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Подальші дії, включаючи конфіскацію можливо незаконно нажитих активів, будуть вирішуватися в судовому порядку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.

Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.

А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».

Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.

Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”

І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.

Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!

Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали

Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.

А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.

Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.

Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.

Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.

До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?

Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!

Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.

Новина про завершення стосунків Тараса та Олени Тополів стала емоційним потрясінням для численних шанувальників, адже пара багато років вважалася однією з найміцніших у вітчизняному шоу-бізнесі. Після офіційного оголошення у мережі почали активно згадувати й поширювати уривок давнього інтерв’ю співака, який раніше не викликав особливого резонансу, але на тлі розлучення набу́в зовсім іншого звучання.

У короткому відеофрагменті Тарас Тополя ділиться думкою про те, що здатний помічати інших жінок, і що його партнерка нібито спокійно ставилася до цього. Саме ця теза викликала найбурхливішу реакцію в мережі, адже багато користувачів побачили в ній нечіткість меж, що стосуються вірності та взаємної поваги. Коментарі під публікацією перетворилися на дискусійний майданчик: одні наголошували, що подібні висловлювання не свідчать про зраду, інші ж вбачали в них натяк на приховану напругу в парі.

Журналісти та користувачі пізніше знайшли повний фрагмент інтерв’ю, який показує ширший контекст. Перед згаданою фразою Тарас говорить про свою дружину як про «найкращу», а після — вибачається перед нею (причини не уточнюються).

В оригінальному відео співак розмірковує про природу стосунків, симпатії та те, що почуттєві реакції на інших людей є природними.

«Звісно, звертають увагу на інших. Звісно, є якісь симпатії. Це якась хімія, процес… Я це й Олені багато разів розповідав, і вона давно вже це прийняла. Що я не абат, не священник, який прийняв целібат… Навколо мене багато красивих дівчат», — казав Тополя.

У соцмережах припускають, що саме «художня манера висловлювання» вкороченого уривка сьогодні зіграла проти Тараса, адже суспільство сприйняло його слова без контексту.

Після появи вирізаного фрагмента в мережі розгорілися палкі дискусії. Частина користувачів звинувачує артиста у знеціненні стосунків, інші — навпаки підтримують його позицію та вважають, що почуттєві реакції природні, якщо не переходять у дії.

Серед коментарів, що набрали найбільше обговорень:

«Вірність — це вибір. Навіть коли бачиш інших, ти робиш свідомий крок на користь партнера».«Подивитися — не зрада. Головне — згадати, що твоя людина найкраща».«Не дивитись на інших дівчат — паливо, яке лише погіршує стосунки».«Люди можуть відчувати симпатію до когось іншого — це нормально».«Він же не сказав, що зраджував».

Реакції користувачів показують: суспільство по-різному сприймає межі у стосунках, а історія з вирізаним інтерв’ю лише підсилила суперечку.

Сьогодні православна церква звертається до подвигу п’ятьох святих мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія, які стали символом непохитності християнської віри в один із найтрагічніших періодів її історії. Їхнє життя і смерть припали на часи правління імператора Діоклетіана, коли наприкінці III — на початку IV століття християнство зазнавало системних і жорстоких переслідувань у межах Римської імперії.

У ті роки сповідування віри в Ісуса Христа означало постійну небезпеку. Багато християн змушені були приховувати свої переконання, щоб зберегти життя та захистити близьких. Проте п’ятеро мучеників обрали інший шлях — вони відкрито засвідчили свою віру, усвідомлюючи наслідки такого рішення. Їхній приклад став викликом системі страху, яка панувала в імперії.

Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.