Наталка Денисенко розлучилася з чоловіком і назвала причину

Український ринок легкових автомобілів демонструє впевнену динаміку зростання у сегменті імпорту з Китаю. Протягом минулого місяця громадяни України зареєстрували близько 1,4 тисячі легковиків китайського походження, що на 71% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Такий стрибок свідчить про суттєві зміни в уподобаннях покупців і поступове зміцнення позицій азійських виробників на вітчизняному ринку.

Найбільший внесок у позитивну статистику зробили нові автомобілі. Їх було імпортовано 1216 одиниць, що означає приріст на рівні 80% у порівнянні з січнем 2025 року. Така тенденція підкреслює зростання довіри до нової техніки китайського виробництва, яка дедалі частіше конкурує з європейськими, корейськими та японськими брендами не лише за ціною, а й за якістю оснащення, рівнем безпеки та сучасними технологіями.

Серед нових моделей найпомітніше виділився BYD Leopard 3, який став лідером місяця з результатом 169 проданих авто. Далі в рейтингу розташувалися BYD Sea Lion 06 із 110 одиницями та Volkswagen ID. UNYX із 96. Також у п’ятірці найпопулярніших нових китайських легковиків опинилися Zeekr 001, який обрали 77 разів, і BYD Song Plus із показником 73 авто.

У сегменті вживаних імпортованих із Китаю легковиків перші позиції поділили Zeekr 001 та BYD Song L — по 16 одиниць кожна. Далі йдуть BYD Song Plus із 14 авто та Buick Envision із 13, а замикає п’ятірку BYD Yuan Plus, який купили 9 разів.

На тлі цього зберігається високий інтерес українців до електротранспорту загалом. За січень 2026 року на внутрішньому ринку уклали 3553 угоди купівлі-продажу вживаних електромобілів: місячний показник знизився на 17% проти грудня, але в річному вимірі ринок продемонстрував відчутне зростання. Паралельно автопарк країни поповнився 2336 гібридними легковими авто (HEV та PHEV), що на 40% більше, ніж торік, а частка нових гібридів у цьому обсязі склала 52%.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Це випливає із заяви Сухопутних військ ЗСУ.

«Почастішали випадки розповсюдження викривленої та неперевіреної інформації, спрямованої на підбурювання та розхитування суспільно-політичної обстановки всередині країни, нагнітання соціальних настроїв серед населення та, як наслідок, зрив мобілізації», – йдеться в заяві.

Поширення такої інформації, йдеться в заяві, є кримінально караним діянням за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».

«Спекулятивні дії в інформаційному просторі, які полягають у прямих звинуваченнях нібито не законних діях представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, перевірятимуть правоохоронні органи», – заявили в Сухопутних силах.

Там уточнили, що це стосується «громадян України, медіа всіх форм власності та належності, інтернет-блогерів».

П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі штраф у розмірі 1,5 млн грн, накладений на одне з підприємств Одеської області через серйозні порушення порядку проведення розрахункових операцій. Суд відхилив скаргу товариства, підтвердивши позицію Одеського окружного адміністративного суду, який раніше відмовив у задоволенні вимог компанії та підтримав висновки Державної податкової служби.

Перевірки ДПС встановили, що товариство систематично порушувало законодавчі норми щодо проведення касових та банківських операцій. Зокрема, в актах контролю було зафіксовано недотримання правил оформлення розрахункових документів, відсутність обліку окремих надходжень і неправомірне використання касових апаратів, що створювало ризики ухилення від оподаткування та порушувало фінансову дисципліну.

Підставою для санкцій стала фактична перевірка, проведена податковим органом. Фахівці ДПС встановили низку серйозних порушень — від неправильного обліку товарних запасів до реалізації нафтопродуктів без створення електронних розрахункових документів.

Згідно з матеріалами справи, під час перевірки були виявлені такі порушення Закону «Про РРО»:

• необлікований товар — товариство вело облік нафтопродуктів з порушеннями законодавства• продаж пального без створення електронних фіскальних документів• ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми• відсутність первинних документів, які підтверджують походження та рух товару

Контролюючий орган направив підприємству запит на документи, але товариство не надало їх ні під час перевірки, ні протягом п’яти днів після отримання акта. Суд зазначив, що за таких умов документи вважаються відсутніми.

Колегія суддів послалася на норми Податкового кодексу та правові висновки Верховного Суду. Вони підтверджують, що:

• платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів• ці документи мають бути надані під час перевірки або одразу після неї• відсутність документів автоматично означає порушення обліку

Крім того, суд наголосив: під час розгляду спорів щодо застосування РРО ключовим доказом є саме розрахунковий документ — фіскальний чек, створений реєстратором розрахункових операцій. Його відсутність при реалізації підакцизних товарів є прямим порушенням.

Оскільки підприємство не надало жодного підтвердження проведення операцій відповідно до законодавства, суд визнав штраф у 1,5 млн грн обґрунтованим.ДПС наголосила, що це рішення має стати нагадуванням для бізнесу: робота з пальним та іншими підакцизними товарами передбачає максимально чіткий і прозорий облік.