Не така вже й безпечна робота: чим небезпечні популярні «жіночі» спеціальності

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

Багато людей вважають, що шкарпетки під час сну потрібні лише взимку, коли у кімнаті прохолодно. Проте дослідження й досвід показують, що цей простий елемент гардеробу може позитивно впливати на якість сну в будь-яку пору року. Теплі стопи сприяють розширенню судин і покращенню кровообігу, завдяки чому організм швидше переходить у стан відпочинку. Мозок отримує сигнал про готовність тіла до сну, і процес засинання відбувається природніше та значно швидше.

Фахівці з питань сну зазначають, що використання шкарпеток під час нічного відпочинку можна вважати своєрідним «натуральним тригером» для організму. Це допомагає уникати нічного дискомфорту, пов’язаного з різницею температур у тілі, та створює відчуття стабільного тепла, яке асоціюється з безпекою. Дослідження показують, що люди, які лягають спати у шкарпетках, засинають у середньому на 10–15 хвилин швидше, ніж ті, хто залишає ноги відкритими.

Теплі ноги допомагають уникати мікропробуджень уночі. Навіть якщо ви не мерзнете, тіло витрачає менше енергії на підтримку стабільної температури, а значить сон залишається безперервним. Це особливо помітно восени, коли дні ще теплі, але ночі вже прохолодні.

Найкраще обирати шкарпетки з натуральних матеріалів: бавовняні або тонкі шерстяні. Вони “дихають” і не перегрівають. Важливо, щоб резинка не була тісною, не залишала слідів і не стискала судини. Пара для сну має бути зручною за розміром, не занадто обтисла і не надто вільна. Гігієнічно мати окрему пару лише для нічного використання.

Особливо корисно спати у шкарпетках у прохолодні осінні та зимові ночі, людям із проблемами кровообігу, тим, хто має труднощі із засинанням, а також при синдромі “холодних стоп”.

Здавалося б, дрібниця – вдягнути шкарпетки перед сном. Але на практиці цей лайфхак може зробити ваш відпочинок якіснішим: засинання швидше, ніч спокійніша, а ранок бадьоріший.

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.