Нещодавно призначений головний прокурор Одещини Андрій Сваток може стати заступником  Генпрокурора

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Через загрозу ударів по енергетиці “Укренерго” вимикає світло у Києві та низці регіонів. Росіяни атакували низку енергетичних об’єктів, є затримки потягів.

Надходить інформація про руйнування у різних регіонах, зокрема Києві, Рівному, Харкові, на Вінниччині, Сумщині, Одещині та у Стрию біля Львова.

Маршрути обох хвиль ударів були схожі і переважно ракети били по центру та заходу країни.

Як повідомили повітряні сили, близько 5 години ранку Росія запустила “Калібри” з Чорного моря, а Ту-95МС запустили ракети X-101. Через ракетну загрозу після 5 ранку тривогу оголосили по всій Україні.

Російські дрони атакували центральні регіони ще з вечора й з різних боків заходили у тому числі на Київ.

Першою хвилею Україну атакували “Калібри” – біля Рівного, Львова, Луцька та інших міст. А після 7 ранку зайшли нові хвилі ракет з Ту-95МС.

Ракети другої хвилі удару почали заходити з Чернігівщини і взяли курс на Київ та Полтавщину.

Частина ракет зайшла з Херсонщини, повідомили повітряні сили.

За повідомленнями моніторингових каналів, у повітряному просторі України було близько 25 ракет. Вони спочатку атакували Полтавську, Черкаську та Миколаївську області.

Близько 8 ранку у Києві пролунав вибух. Київська міська військова адміністрація заявила, що працює ППО. Згодом влада повідомила, що уламки ракети впали на відкриту ділянку в Дніпровському районі столиці.

Пізніше у КМВА додали, що уламки також впали на територію підприємства у Дарницькому районі, пожежі не було. Пошкоджень зазнали кілька господарчих будівель і вантажний автомобіль.

Автор фото,Міноборони РФ

Після цього більша частина ракет повернула на захід.

Незабаром мер Луцька Ігор Поліщук повідомив про прильоти. За його словами, знеструмлена частина міста, не працює електротранспорт.

Після 8 ранку вибухи пролунали на Івано-Франківщині, Рівненщині та Хмельниччині, повідомляла місцева влада.

Над Рівним видно клуби диму, пишуть місцеві пабліки.

“В області без електропостачання понад 280 тисяч абонентів. Є перебої з водою. Школи Рівного та частини Рівненського району переводимо на дистанційне навчання”, – розповів про перші наслідки керівник Рівненщини Олександр Коваль.

На Львівщині росіяни знову атакували Стрий – про удар по ньому Повітряні сили і влада повідомляли під час обох хвиль ударів.

“Ворог атакував об’єкти енергетичної інфраструктури”, – коротко описав наслідки керівник області Максим Козицький. Згодом він уточнив, що через ранковий обстріл та застосування погодинних графіків відключення електроенергії на Львівщині 523 тисячі абонентів залишилися без електропостачання.

Відомо, що у Стрию є підземні сховища газу і Україні неодноразово просила західні країни допомогти їх прикрити, адже їх використовують і країни ЄС.

На Вінниччині внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено житлові будинки, зруйнована господарча будівля і поранено жінку. Про це повідомила перша заступниця керівника ОВА Наталя Заболотна.

В якому саме місті області вдарили росіяни вона не уточнила, але ракети кілька разів пролітали біля самої Вінниці, писали Повітряні сили.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував масований удар по енергетиці.

“Росіяни продовжують тактику терору. Вони робили запаси ракет для ударів по українській інфраструктурі, для війни з цивільними під час холодів, протягом зими”, – написав він у своєму телеграм-каналі.

Останній масований ракетний удар по Україні був зранку 17 листопада, коли значної шкоди завдали енергетиці, загинули люди.

21 листопада Росія також застосувала проти України нову балістичну ракету “Орешник”.

Перші ракети “Калібр” спочатку зайшли на Одещину, Кіровоградщину і Черкащину та прямували у бік Києва. Були повідомлення про вибухи в Одесі та Кропивницькому.

Після 6 ранку про удар ракетою по Харкову повідомив мер міста Ігор Терехов. У Київському районі міста зафіксували щонайменше три удари.

Згодом частина ракет попрямувала через Вінниччину та Житомирщину на захід України.

Автор фото,ДСНС

Повітряні сили повідомили про ракети біля Тернополя, Рівного, Луцька та Львова, а також атаку на Стрий.

Про вибухи у Рівному та Луцьку повідомили місцеві пабліки. Керівник Львівщини Максим Козицький повідомив про удар по Стрию.

Про прильоти на території Волинської області повідомив її керівник Іван Рудницький.

На Сумщині росіяни вдарили ракетами по інфраструктурі Шосткинської громади – було три вибухи, розповіли в обласній адміністрації.

Внаслідок ракетної атаки є пошкодження шести житлових приватних будинків в Одеському районі, постраждала одна людина.

Влада Кіровоградської області також заявила про масовану атаку по енергетиці. “Ворог бив по Кіровоградщині ракетами й дронами. На місці вибухів відповідні служби ліквідовують пожежу. Жертв немає”, – йдеться в заяві керівника області Андрія Райковича.

Після першої хвилі “Калібрів” у моніторингових каналах повідомили, що очікується кілька хвиль крилатих ракет Х-101, запущених з Ту-95МС.

На фоні заяви “Укренерго” про екстрені вимкнення світло через загрозу удару Росії, про атаку на енергетику заявив керівник міненерго Герман Галущенко.

“Знову енергетика під масованим ударом ворога. Атаки на енергообʼєкти відбуваються по всій Україні. Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” терміново ввів екстрені відключення електроенергії”, – заявив Галущенко.

Після атаки 17 листопада в Україні вже діяли графіки вимкнення електрики.

Автор фото,Reuters

“По всій країні масовані обстріли, точкові знеструмлення, але понад 150 поїздів “Укрзалізниці” прямують за розкладом, ситуація із рухом стабільна та контрольована”, – повідомила “Укрзалізниця”.

Там заявили, що через знеструмлення окремих ділянок є затримки трохи більше 1 години для шести потягів.

“Відставання від графіка будемо поступово скорочувати”.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

36-річний молодший сержант прикордонного загону заступив у добовий наряд і отримав АК-74. З нього він розстріляв перед входом в офіцерську їдальню свого командира, з яким перебував у «неприязних стосунках».

На суді він заявив, що напередодні начальник побив його і ще одного військовослужбовця. Керівництво частини пообіцяло розібратися, але чоловіка стали «переслідувати нав’язливі думки, що він повинен вистрілити у свого начальника». При цьому каже, що вбивати його не хотів.

Судово-психіатрична експертиза дійшла висновку, що психічних розладів у чоловіка немає і каже він це з метою свого захисту.

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.