Нічна атака РФ дронами на Миколаїв забрала життя п’ятьох людей

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Перша небезпечна ситуація трапилася в 2009 або 2010 році, коли Галич потрапив у аварію. Хоча сам він не був за кермом, подія мала серйозні наслідки для його життя, і, за словами артиста, ситуація була настільки критичною, що його життя могло обірватися.

Другий випадок був ще більш шокуючим: під час гастрольного туру, коли Женя зловживав алкоголем та наркотиками, він зайшов у ванну, щоб поблювати, і випадково вдарився головою об ванну. «Я бачив, як з мене душа вже вилітає», — зізнався співак в інтерв’ю проєкту Муз_Тренд.

Галич розповів, що у той момент він бачив, як навколо нього перебували люди, їхні дії, і навіть міг повторити їх. Він молився, щоб ще раз побачити рідних, адже відчував, що йому не вдасться вибратися з цього стану. Однак, чудом, він сам прийшов до тями, почувши, як він відновлюється після того, як вдихнув глибоко, наче йому «вдихнули насосом». Відразу після цього його госпіталізували, але лікарі запевнили, що серйозних наслідків немає, хоча сам артист був переконаний у тому, що отримав струс мозку.

Женя Галич визнав, що після цього періоду його життя змінилося, і подібна поведінка залишалася з ним до початку війни. Цей момент став важливим поворотом у його житті, і він вважає його основою для подальших змін у своїй поведінці та поглядах на життя.

Вищий антикорупційний суд вирішив продовжити до 19 квітня термін виконання обов'язків бізнесмена Алекса Боруховича, який став підозрюваним у справі про організацію заволодіння міжнародним аеропортом "Одеса". Ухвала суду передбачає низку обмежень, включаючи запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120,78 млн гривень, обов'язок з'являтися на перше вимагання, не покидати місто та область без дозволу відслідковуючого органу, прокурора та суду, а також повідомляти про будь-які зміни у місці проживання та роботи. Пізніше електронний браслет, який також було накладено на Боруховича, було знято.

Суд також врахував запит прокурора САП щодо продовження інших обмежень і частково задовольнив його, продовживши термін виконання обов'язків підозрюваного через застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Ця ухвала діятиме до 19 квітня 2024 року включно, але в межах досудового розслідування.

Цей вирок став наслідком слідства, що відбулося у рамках справи проти Бориса Кауфмана та Олександра Грановського (Алекса Боруховича), які підозрюються у створенні схеми заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса". Слідство показало, що вони зареєстрували ТОВ з метою отримання у власність та приватизації майнового комплексу аеропорту. Отримавши згоду депутатів Одеської міської ради на створення товариства, вони вчинили ряд юридичних порушень, що призвели до незаконного заволодіння майном аеропорту.

Нагадаємо, що раніше суд також обрав запобіжний захід для Бориса Кауфмана та Олександра Грановського у цій справі.

У вирішенні справи щодо організації заволодіння майном Міжнародного аеропорту "Одеса" суд продовжив до 19 квітня термін виконання обов'язків бізнесмена Алекса Боруховича, підозрюваного у зазначених злочинах. Суд встановив ряд обмежень щодо його дій та місцеперебування, включаючи заставу у значній сумі та заборону покидати місто без дозволу від відслідковуючих органів. Такий вирок є результатом слідства, що розглядається у рамках судового процесу проти Боруховича, Бориса Кауфмана та Олександра Грановського за обвинуваченням у незаконному заволодінні майном аеропорту. Ці рішення свідчать про серйозність ситуації щодо боротьби з корупцією та недодержанням закону в сфері підприємницької діяльності.

Міністерство оборони України нещодавно анонсувало запуск нової цифрової системи для обліку військовослужбовців, яка дозволить значно покращити процеси управління та адміністрування в Збройних силах. Ця інноваційна платформа має на меті забезпечити точне та ефективне ведення даних про особовий склад, а також оптимізувати логістичні та кадрові процеси.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, система дозволить в режимі реального часу отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, його історію призначень, а також формувати звіти та проєкти наказів.

«Імпульс» розробили як інформаційно-комунікаційну систему тактичного рівня, яка має працювати у кожній військовій частині. Це дозволить підрозділам швидше формувати документи, а керівництву ухвалювати рішення на основі точних та прозорих даних.

Першими нову систему вже почали застосовувати Десантно-штурмові війська. Найближчим часом вона запрацює у Сухопутних військах та в новостворених корпусах.

Міноборони також планує інтегрувати «Імпульс» з іншими цифровими рішеннями: застосунком для військових «Армія+», Медичною інформаційною системою та іншими інструментами. Це має створити єдиний електронний простір управління особовим складом.

Раніше у застосунку «Резерв+» з’явилася нова відмітка «ВОС-999. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». У відомстві пояснили, що вона означає необхідність для частини користувачів пройти базовий курс підготовки перед подальшими призначеннями.