Німеччина передасть Україні 54 самохідні гаубиці, але не раніше 2025 року

Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку завдяки перепродажу електроенергії, яку державний «Енергоатом» реалізував за заниженими цінами напередодні різкого зростання вартості на ринку. Йдеться про схему, в якій державний ресурс опинився у приватних трейдерів у момент, коли подальше подорожчання електроенергії було прогнозованим.

За оцінками, викладеними у службовому листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, сукупний прибуток приватних трейдерів у результаті таких операцій може досягати близько 2 мільярдів гривень. Документ було направлено до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництва Верховної Ради та інших відповідальних органів для реагування та аналізу ситуації.

Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.