Нові пільги: хто в Україні отримає допомогу на комуналку

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє Forbes, відеозаписи, що з’явилися в соціальних мережах, підтверджують участь у операції таких машин, як танки Т-64БВ або Т-80БВ, саперні машини УР-77, інженерні машини ІМР-2, а також бронетранспортери БТР-80 та Stryker американського виробництва. Це поєднання колишніх радянських та сучасних американських машин є характерним для 80-ї бригади, що підтверджує її активну участь у цій операції.

За даними Forbes, у наступі на Курську область задіяні щонайменше три українські бригади: 22-га і 88-та механізовані, а також 80-та десантно-штурмова бригада. Загалом кількість військовослужбовців, залучених у операцію, може сягати 10 000 осіб. Це значно більше, ніж у попередніх рейдах, які проукраїнські сили здійснювали на території Росії, і які зазвичай були короткочасними та мали обмежені цілі.

Попри масштабність і амбіції українського наступу, питання успіху операції залишається відкритим. Проти 10 000 українських військових може виступити російське Північне угруповання військ, чисельність якого оцінюється в 48 000 осіб. Проте наразі це угруповання зав’язло у Вовчанську, за 90 миль від Суджі, міста, яке стало центром українського вторгнення.

За словами аналітиків, швидкість реакції російського командування на українське вторгнення може стати вирішальним фактором у розвитку подій. Якщо російські сили вчасно перекинуть підкріплення до Суджі, вони можуть уповільнити або навіть зупинити український наступ. В іншому випадку, значна частина Курської області може потрапити під контроль українських військ.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

По-перше, Україні потрібна велика кількість пілотів, які пройшли навчання та отримали сертифікат на управління F-16. Необхідно мінімум 79 кваліфікованих льотчиків, але насправді кількість повинна бути значно більшою, щоб забезпечити ефективну роботу та адекватний відпочинок. Відомо, що новостворений навчальний центр у Румунії недавно випустив першу групу з 7 пілотів, які навчались протягом 8 місяців. Це єдиний центр у Європі, що займається підготовкою пілотів F-16 з лютого цього року. Проте і сама Румунія стикається з проблемою нестачі авіаторів, оскільки отримує додаткові 32 винищувачі від Норвегії.

Технічний персонал є ще однією важливою складовою для ефективного використання винищувачів. Хоча деякі проблеми можна вирішити шляхом залучення іноземних добровольців або через приватні військові компанії, залишаються питання обслуговування та постачання озброєння. США пропонують, щоб європейські партнери закуповували озброєння для українських літаків безпосередньо у Штатах.

Необхідно також забезпечити достатню кількість запасних частин, двигунів та інших компонентів для ремонту літаків. Окрім цього, важливою є пропускна спроможність авіаційних ремонтних підприємств, оскільки обслуговування літаків у бойових умовах потребує значно частішого ремонту.

Ще однією ключовою проблемою є організація розміщення та захисту нових винищувачів. Для забезпечення їхньої безпеки потрібно не лише розосередити літаки по кількох авіабазах, але й розмістити їх у захищених укриттях. Потрібно також обладнати бази системами протиповітряної оборони, такими як Patriot, а також мати додаткові системи ППО і засоби радіоелектронної боротьби для захисту від ракет і дронів.

Незважаючи на те, що проблема недостатньої кількості винищувачів F-16 є важливою, існує безліч інших комплексних завдань, які потребують вирішення. За словами аналітиків, ці проблеми будуть поступово і планомірно розв’язані.

У контексті передачі винищувачів, представники Держдепу США уточнили свою позицію щодо можливості використання F-16 для атак на глибину території РФ, зазначаючи, що постійно оцінюють безпекову ситуацію та потреби ЗСУ. Військовий експерт Олександр Мусієнко підкреслив, що західні винищувачі F-16 можуть значно посилити можливості України у війні проти Росії.

Український нападник італійської «Роми» Артем Довбик опинився в центрі трансферних обговорень і вже найближчим часом може змінити клубну прописку. Італійські спортивні медіа повідомляють, що форвард поінформував своїх представників про готовність розглянути пропозиції від інших команд та відкритися до нового етапу професійної кар’єри.

За наявною інформацією, ім’я Довбика було запропоноване «Наполі», який і раніше уважно стежив за прогресом українського футболіста. Неаполітанський клуб перебуває в пошуку підсилення атакувальної лінії та розглядає різні варіанти, зокрема й кандидатуру нападника, що добре зарекомендував себе в Серії А завдяки фізичній потужності, грі корпусом і вмінню реалізовувати моменти.

Журналісти повідомляють, що інтерес до Довбика не обмежується лише «Наполі». За наявною інформацією, за розвитком ситуації також стежить «Комо», а за межами Італії українцем цікавляться англійські «Евертон» і «Сандерленд», а також турецькі гранди «Фенербахче» та «Галатасарай».

У виданні зазначають, що переговорний процес перебуває на початковій стадії, а остаточне рішення може бути ухвалене впродовж найближчих тижнів. Ситуація навколо майбутнього українського нападника залишається відкритою і залежатиме від позиції «Роми» та конкретних фінансових умов потенційних покупців.

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.