Нові ставки військового збору: хто і скільки платитиме в 2025 році

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

Багатьом знайома ситуація, коли протягом дня їжа майже не цікавить, зате ближче до вечора з’являється сильне й наполегливе бажання поїсти. Дієтолог Келсі Кунік у коментарі для видання EatingWell пояснює, що в більшості випадків причина такого явища полягає не в емоційній нестабільності чи відсутності самодисципліни, а у порушеному режимі харчування впродовж дня.

Фахівчиня зазначає, що типовий сценарій виглядає доволі просто: людина пропускає сніданок або обмежується мінімальною кількістю їжі, вдень харчується нерегулярно чи недостатньо, а ввечері організм намагається компенсувати дефіцит енергії. У цей момент тіло подає сильні сигнали голоду, які важко ігнорувати, що часто призводить до переїдання саме у вечірній час.

Ключові фактори, які провокують вечірнє переїдання, — це недостатня кількість їжі протягом дня та незбалансований раціон. Якщо сніданок і обід складаються переважно з вуглеводів, вони швидко перетравлюються, викликаючи різкі коливання рівня цукру в крові. У відсутності білків і жирів організм швидше відчуває голод.

Дослідження показують, що білок у сніданку стабілізує рівень глюкози протягом усього дня і зменшує ймовірність різких нападів апетиту ввечері. Крім того, тривале голодування активує ділянки мозку, пов’язані з тягою до висококалорійної їжі.

Дієтолог радить звернути увагу на тривалі проміжки між прийомами їжі, постійне недоїдання до вечора та бажання їсти «все підряд» без реального голоду — це типові ознаки енергетичного дефіциту.

Щоб уникнути вечірніх зривів, експертка рекомендує починати день із повноцінного білкового сніданку, збалансовано обідати та додавати перекуси між прийомами їжі. Коли організм отримує достатньо енергії вдень, потреба в неконтрольованому переїданні ввечері зникає сама собою.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними дослідження платформи OLX Робота, у жовтні 2024 року найважче було знайти конструкторів на виробництві. На 39 вакансій припало лише 60 відгуків. Незважаючи на це, роботодавці пропонують доволі високу медіанну зарплату – 28 750 грн, що суттєво перевищує середню зарплату по країні, яка за даними Держстату у другому кварталі становила 20 964 грн.

Другою складною вакансією стала позиція стоматолога. При медіанній зарплаті у 30 000 грн на платформі OLX було лише 197 відгуків на 110 вакансій.

Схожі труднощі виникають із пошуком автоелектриків, попит на яких залишається стабільно високим уже другий рік. На 149 вакансій у жовтні було лише 296 відгуків, хоча зарплата цих спеціалістів зросла до 35 000 грн, у порівнянні з 27 500 грн торік.

У сфері краси та здоров’я також спостерігається дефіцит кадрів. Наприклад, для вакансій тренерів (медіанна зарплата 17 500 грн) було лише 290 відгуків на 107 вакансій.

Ще однією проблемною позицією стала роль технолога у виробництві. На 67 відкритих вакансій було лише 204 відгуки, при цьому середня зарплата становить 22 500 грн.

Аналітики OLX Робота зазначають, що низький інтерес до цих спеціальностей зумовлений кількома факторами:

Дефіцит кадрів водночас відкриває нові можливості для спеціалістів. Менша конкуренція дозволяє кандидатам обирати кращі умови працевлаштування, зокрема вищі зарплати або комфортніші графіки.

Експерти радять роботодавцям переглядати підходи до пошуку персоналу: інвестувати у навчання новачків, пропонувати гнучкі умови роботи та адаптувати заробітні плати до рівня, який відповідає реаліям сучасного ринку.