Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.