Субота, 18 Квітня, 2026

Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

Важливі новини

Звинувачений у харасменті режисер Білоус знову повернувся на посаду

Директора-художнього керівника Молодого театру та викладача університету Карпенка-Карого Андрія Білоуса, якого раніше відсторонили після звинувачень у сексуальних домаганнях, повернули до виконання обов’язків. У коментарі для hromadske Білоус підтвердив, що правових підстав для його відсторонення або звільнення немає. “Станом на 14 березня, як і раніше, у Департаменту культури (КМДА) немає правових підстав для відсторонення або звільнення […]

The post Звинувачений у харасменті режисер Білоус знову повернувся на посаду first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Уряд Макрона не підтримав ідею постачання американської зброї Україні

Франція відмовилася долучитися до ініціативи, запропонованої колишнім президентом США Дональдом Трампом, яка передбачає закупівлю американської зброї європейськими союзниками з метою подальшої передачі її Україні. Про це повідомляє Politico. Як пояснили французькі посадовці, відмова Франції пов’язана з прагненням розвивати власну оборонно-промислову базу. Президент країни Емманюель Макрон раніше неодноразово наголошував, що європейці мають розбудовувати обороноздатність через внутрішні […]

Сплеск звернень щодо медико-соціальної експертизи: омбудсман фіксує різке загострення проблеми

Під час тематичного круглого столу представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова поінформувала учасників про суттєве зростання кількості звернень, що стосуються роботи системи медико-соціальної експертизи. За її словами, ця тенденція стала однією з найвиразніших ознак поглиблення системних проблем у сфері встановлення інвалідності та оцінювання функціонального стану людини.

Упродовж 2024 року до офісу омбудсмана надійшло 299 звернень щодо МСЕК. У порівнянні з попереднім роком це становить зростання на 95%, що свідчить про серйозне загострення недовіри до процедур, які мали б гарантувати громадянам реалізацію їхніх соціальних прав. Експерти підкреслюють, що подібна динаміка відображає не лише збільшення кількості випадків порушень, а й зростання обізнаності населення про можливість оскарження рішень та захисту своїх інтересів.

У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.

Наступний раунд переговорів Україна-США-Росія можуть провести вже наступного тижня

Наступний раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо завершення війни може відбутися вже наступного тижня — після 9 березня. Остаточна дата зустрічі наразі не визначена. Про це повідомляють джерела, знайомі з підготовкою переговорів. За попередніми даними, сторони розглядають кілька можливих майданчиків для проведення зустрічі. Серед основних варіантів — Женева у Швейцарії або Стамбул […]

Корупційні схеми при закупівлях для фронту: розслідування та наслідки

У 2024 році місцева влада Сіверськодонецька, що була евакуйована через окупацію, звітувала про виконання закупівель, спрямованих на підтримку військових. Серед придбаного – FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби та спеціалізоване обладнання для протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума витрачених коштів склала понад 5,5 мільйонів гривень. Здавалося б, все йде за планом: укладені контракти, акти приймання-передачі, забезпечення армії необхідними засобами для боротьби з ворогом. Однак після детальних розслідувань детективами та журналістами виявилось, що значна частина техніки так і не потрапила до військових частин.

Корупційна схема, яка стала результатом цієї історії, вражає своєю масштабністю. Гроші були виділені на закупівлю високотехнологічного обладнання, необхідного для захисту наших військових на передовій. Проте дрони так і не надійшли в армію, а кошти, ймовірно, були спрямовані в інші напрямки, залишаючи армію без необхідної техніки. Це не тільки підриває ефективність оборони, але й ставить під сумнів довіру до державних інститутів, які мають забезпечувати безпеку країни.

У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.

Штат територіальних центрів комплектування (ТЦК) перевищив 100 тисяч співробітників, при цьому військових комісарів не переводять для служби на фронті. Про це повідомили наші джерела в Генеральному штабі ЗСУ. Напередодні обласні воєнкоми ініціювали та отримали дозвіл на розширення мобілізаційних груп на 40%, що призвело до суттєвого збільшення чисельності персоналу ТЦК.

Система територіальних центрів комплектування продовжує розширювати штат. За інформацією джерел у Генштабі, на сьогодні в структурі ТЦК працює понад 100 тисяч людей. Водночас кадрових ротацій, які передбачали б переведення військових комісарів на бойові позиції, не відбувається.

Ключовим фактором зростання чисельності стало збільшення мобілізаційних груп у регіонах. Як повідомляють джерела, обласні військові комісари звернулися до Генерального штабу з ініціативою наростити кадровий ресурс у мобілізаційному сегменті та отримали схвалення. Внаслідок цього кожна область збільшила штатні одиниці в мобгрупах на 40%.

Таке рішення фактично розширило мережу співробітників, залучених до оповіщення військовозобов’язаних, їхнього супроводу у процесі оновлення даних та проходження ВЛК, але не створило механізму заміни частини тилового кадрового складу на бойових позиціях.

У публічному просторі тема чисельності ТЦК і ротаційного балансу між тилом і фронтом неодноразово викликала дискусії. Критики наголошують, що за умов кадрового дефіциту на передовій логічним кроком могла б стати часткова ротація підготовлених співробітників ТЦК до складу стройових частин. Натомість ухвалене рішення посилило саме тилову ланку.

Офіційних коментарів Генштабу щодо причин такого розподілу кадрового ресурсу наразі не оприлюднено. Водночас співрозмовники у військовому середовищі припускають, що зростання кількості персоналу зумовлено ускладненням мобілізаційних процедур і необхідністю посилення контролю за їх виконанням у регіонах.

Останні новини