Одна ракета кожні три години: чи здатна на це Україна

46-річна українська співачка Катерина Бужинська поділилася тривожною новиною зі свого життя, повідомивши про серйозні проблеми зі здоров’ям. Артистка опублікувала світлину з лікарняної палати та звернулася до прихильників зі словами підтримки й надії, розкривши, що нині перебуває у відділенні інтенсивної терапії після перенесеної операції.

За словами співачки, лікування триває вже близько двох місяців і стало для неї складним випробуванням. Причиною госпіталізації виявилася небезпечна інфекція, що розвинулася після травми ока. Ситуація потребувала негайного медичного втручання, тож лікарі ухвалили рішення про оперативне лікування та подальше спостереження в умовах реанімації.

Артистка повідомила, що їй уже зробили хірургічне втручання, а попереду — тривалий період відновлення та реабілітації. Водночас Бужинська наголосила, що її стан наразі стабільний, хоча фізично й морально їй доводиться непросто.

Через стан здоров’я співачка тимчасово не може виступати та працювати. Вона попросила з розумінням поставитися до скасування запланованих концертів і звернулася до шанувальників із проханням про молитву за її одужання.

У своїх дописах Бужинська також поділилася особистими роздумами, зазначивши, що вірить у справедливість і сенс усіх життєвих випробувань. Вона наголосила, що кожен вчинок має наслідки, а добро і зло завжди повертаються до людини.

Окрім фото з лікарні, співачка опублікувала кілька знімків у сонцезахисних окулярах, щоб приховати хворе око. Попри складний період, артистка виглядає впевнено й тримається з гідністю, отримуючи численні слова підтримки від прихильників.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На зустрічі також були присутні віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Учасники обговорили готовність до зими, а також необхідні заходи для захисту енергетичних об’єктів, формування запасів і розвитку децентралізованої генерації.

Шмигаль зазначив, що головним завданням є врахування всіх можливих сценаріїв та оперативна реакція на надзвичайні ситуації. «Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко», – підкреслив прем’єр-міністр.

Окрім цього, на нараді розглянули питання відновлення критичної інфраструктури, відбудови ключових об’єктів та будівництва укриттів у школах. Для ефективного управління пріоритетними проєктами було створено Стратегічну інвестиційну раду, яка займатиметься підготовкою важливих для громад проєктів і залученням міжнародних інвестицій.

Шмигаль наголосив на важливості активної участі місцевої влади у подачі заявок на фінансування проєктів. Він також нагадав, що минула зима, незважаючи на обстріли, не стала критично важкою для України, але цього року ситуація може бути складнішою через значні втрати енергетичних потужностей.

Кожен власник квартири або приватного будинку в Україні має подбати про належне оформлення документів на свою нерухомість. Одним з важливих етапів є реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо ж ви помітили, що ваша нерухомість не має записів у цьому реєстрі, це може викликати певне занепокоєння, але варто зазначити, що це не завжди свідчить про втрату права власності.

Нотаріус Наталія Манойло пояснює, що основним документом, який підтверджує право власності на житло, є державний акт або інший документ, що свідчить про набуття права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду тощо). Ці документи є підставою для подальшої реєстрації права в електронному Реєстрі речових прав, що в свою чергу дає юридичну силу власності і забезпечує захист від можливих суперечок.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.