Окупаційні війська просунулися в Донецькій області

У Вишневі продовжуються сумнівні маніпуляції зі зведенням нових будівельних об'єктів для міської влади. Комунальне підприємство “Головне управління комунального господарства”, що підпорядковане Вишневій міській раді Бучанського району Київської області, 27 березня відновило тендер на реконструкцію покинутого кінотеатру з метою перетворення його на офіс мерії. Очікувана вартість проєкту становить 186 млн гривень. Це вже друга спроба місцевої влади витратити значну суму грошей на нову будівлю для чиновників.

У листопаді 2023 року та сама установа вже проводила тендер на реконструкцію існуючого кінотеатру "Луч" на суму 193 млн гривень, щоб перетворити його у нове приміщення для міської ради. Однак, виявилося, що в ціну проєкту були включені завищені вартості будівельних матеріалів, а приміщення, яке зараз використовується міською радою, було виставлене на продаж за 22 млн гривень. Проте аукціон був скасований через кримінальну справу ще до оголошення тендера, а угода була розірвана після скандалу.

Після цього через чотири місяці тендер на реконструкцію кінотеатру було оголошено знову, але з незначним зниженням вартості на 7 мільйонів гривень. Проте, учасники тендеру вже нарікають на дискримінаційні вимоги. Директором КП “Головне управління комунального господарства” є Руслан Лисенко, а уповноваженою особою із закупівель – Ілона Левченко. Мером Вишневого є Ілля Діков (“Слуга народу”), який, за даними рейтингу регіонального інформаційного агентства “ITV” за 2022 рік, очолив топ мерів-багатіїв Бучанського району.

На додаток до цього, наприкінці березня, та сама установа оголосила тендер на будівництво протирадіаційного укриття на території ліцею “Лідер” у селі Крюківщина за рекордною сумою — 169,16 мільйонів гривень. Це найбільш витратний проєкт будівництва протирадіаційного укриття в Україні.

У висновку слід зазначити, що ситуація з проведенням тендерів на будівництво нових об'єктів для міської влади у Вишневому стає все більш сумнівною. Повторні тендери, зокрема на реконструкцію кінотеатру та будівництво протирадіаційного укриття, супроводжуються зменшенням вартості проєктів та звинуваченнями у дискримінаційних діях влади. Недоліки та скандали, пов'язані із завищенням вартості та скасуванням угод, підводять під сумнів дієвість та прозорість процесу проведення тендерів. Така ситуація вимагає уважного аналізу та контролю з боку відповідних контролюючих органів, щоб уникнути можливих порушень та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів на потреби громади.

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.