Орбан поставив під сумнів фінансову допомогу Україні на суму 50 мільярдів євро

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили розслідування масштабної справи, що стосується незаконної приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок». У результаті розслідування, яке проводилось за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури, були зібрані вагомі докази, що підтверджують злочинність дій, пов’язаних із цією справою.

Наразі про підозру повідомлено екснардепу Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які безпосередньо брали участь у заволодінні та управлінні нафтопроводом. Підозра оголошена за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

Згідно з матеріалами справи, організатором схеми незаконної приватизації виступив екснардеп Віктор Медведчук, який, як стверджується, реалізовував свою схему з 2015 року у тісній координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Російської Федерації. У рамках схеми Медведчук залучив сторонні особи, які отримали керівні посади на підприємстві, що нібито приватизувало нафтопровід.

Нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» після розпаду СРСР залишився у власності Росії. З 2005 року Україна намагалася довести своє право на володіння ним, і лише у 2014-2015 роках це право було підтверджено Апеляційним і Вищим господарським судами. Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося оскаржити це рішення через Рівненський господарчий суд і оформити продаж нафтопроводу швейцарській компанії, фактично контролюваній учасниками схеми.

Після заволодіння нафтопроводом Медведчук та його спільники забезпечили його функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а прибутки виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній. Вся інформація підкріплена доказами, зібраними НАБУ та СБУ, а також показами самого Віктора Медведчука, які він надав добровільно в обміні з Російською Федерацією.

З травня 2019 року прокачування дизельного пального через нафтопровід було заблоковано з метою повернення його у державну власність, а правоохоронні органи перевіряли законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.

Олександр Кацуба став власником 50% частки газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест». Раніше цією часткою володіла його колишня дружина Тетяна Гузенко, і тепер вона офіційно перейшла до Кацуби. Компанія відома значними фінансовими результатами: у 2022 році підприємство виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів, що підтверджує її високий рівень прибутковості та стабільності на ринку газовидобування.

Зміна структури власності відбулася на тлі активної діяльності компанії та її фінансових успіхів. Тетяна Гузенко раніше була зареєстрована як власниця половини підприємства, контролюючи частину бізнесу, що займався видобутком і реалізацією природного газу. Передача частки Кацубі відбулася у правовому полі та відображена у реєстраційних документах, що засвідчує легітимність операції.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

Новопризначений директор департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації, Максим Бученко, став власником нового автомобіля Jetour X70 Plus 2025 року випуску. Вартість автомобіля становить 1,09 млн гривень, і ця покупка вже привернула увагу громадськості. За інформацією детективного бюро Absolution, угода була здійснена через ТОВ «Укравто на Кільцевій», що спеціалізується на продажу автомобілів.

Покупка сталася за допомогою двох великих платежів — перший у розмірі 436 тисяч гривень, а другий — 730 тисяч гривень. Важливо зазначити, що друга сума включала не тільки вартість самого автомобіля, але й пакет страхування «Повне КАСКО», що додається до транспортного засобу. Згідно з інформацією, оформлення кредиту на страхування також стало частиною угоди.

Бученко очолив департамент у червні цього року після звільнення попереднього керівника Руслана Світлого. Мер Києва Віталій Кличко призначив його тимчасово виконуючим обов’язки директора до 31 серпня.

Водночас чиновник раніше фігурував у кримінальних справах. У грудні 2024 року йому було вручено підозру щодо отримання ймовірно фіктивної інвалідності. Крім того, СБУ встановила, що в департаменті діяла багаторічна схема розтрати бюджетних коштів. За даними слідства, надання допомоги громадянам з невиліковними хворобами та інші соціальні програми могли стати прикриттям для розпилу майже 57,7 млн гривень.

Наразі Бученко продовжує виконувати обов’язки директора департаменту, тоді як слідство щодо його можливої причетності до корупційних схем триває.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.