Пенсійний вік та стаж у 2025 році: кому призначать виплати

Українські правоохоронні органи впроваджують інноваційні підходи до контролю та відстеження місць перебування українців за кордоном. Завдяки впровадженню мобільного додатку «Дія», цей процес став більш ефективним та зручним. Тепер служби безпеки мають можливість оперативно отримувати інформацію про розташування українців у режимі реального часу, що сприяє більш ефективному контролю за їхнім перебуванням за кордоном.

Мобільний додаток «Дія» відкриває нові горизонти для взаємодії між громадянами та правоохоронними органами. Він забезпечує можливість українцям швидко та зручно повідомляти про своє місце знаходження за кордоном, що робить процес контролю більш прозорим та ефективним.

Ця ініціатива відображає сучасні тенденції в сфері правоохоронної діяльності, де використання сучасних технологій дозволяє покращити якість надання послуг громадянам. Мобільний додаток «Дія» стає важливим інструментом у руках правоохоронців для ефективного контролю за перебуванням українців за кордоном, що сприяє забезпеченню їхньої безпеки та захисту інтересів держави.

Про це пише видання Telegraf, посилаючись на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), ухвалене у справі угруповання під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Його підозрюють у виведенні понад 2 млрд грн з Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) у період з 2019 по 2021 роки.

Згідно з матеріалами справи, НАБУ надало суду інформацію про те, як воно відстежувало переміщення світом одного зі співорганізаторів схеми – судячи з тексту, ідеться про Андрія Гмиріна, ще одного підозрюваного, якого також оголошено в розшук.

НАБУ встановило, що 25 липня 2022 року Гмирін звертався до Консульства України в Дубаї щодо засвідчення перекладу та копії документів, а 27 жовтня 2022 року – для оформлення закордонних паспортів своїм неповнолітнім дітям. Також 23 березня 2023 року він отримав закордонний паспорт у консульстві України в Дубаї.

«IP-адреси, які використовувалися Гмиріним для входу в систему “Дія”, розташовані в Об’єднаних Арабських Еміратах, Австрії, Італії, Мальдівах і Туреччині, що підтверджується матеріалами справи», – йдеться в рішенні суду.

Вочевидь, таку інформацію НАБУ отримало від «Дії» за рішенням суду в рамках кримінального провадження. Виявляється, через «Дію» можна досить точно відстежити перебування українців за кордоном.

7 жовтня є важливою датою у календарі, що несе в собі низку професійних, культурних та релігійних свят. Для багатьох людей це не просто черговий день, а момент, коли звертають увагу на різні аспекти життя, зокрема на професії, традиції та духовні практики. Цього дня в Україні та за її межами відзначають кілька знаменних подій, серед яких і релігійні свята, і міжнародні акції, що дозволяють вшанувати тих, хто зробив значний внесок у різні сфери діяльності.

Однією з важливих подій є Всесвітній день листоноші, коли ми маємо змогу подякувати тим, хто не тільки доставляє кореспонденцію, але й забезпечує важливі комунікаційні зв’язки в суспільстві. Від кожного листа, пакету чи посилки залежить багато, і саме завдяки цим людям ми залишаємося на зв’язку один з одним, незважаючи на відстані та час. 7 жовтня відзначають також День бавовни та бавовняних виробів, що є чудовою нагодою згадати про важливість цієї культури в текстильній промисловості та нашому повсякденному житті.

У церковному календарі за новим стилем 7 жовтня вшановують преподобного Сергія Києво-Печерського та мучеників Сергія і Вакха; віруючі звертаються до них із проханнями про душевні й тілесні сили, полегшення від сумних думок і зміцнення віри. За старим (юліанським) календарем у цей день згадують також преподобного Феодосія Манявського і рівноапостольну Феклу Іонійську.

Для України цей день, зазвичай, не є офіційним державним святом — це звичайний робочий день, проте в культурній площині 7 жовтня згадують народження кількох відомих співвітчизників (істориків, науковців, журналістів та військових), і деякі громади можуть звертати на це увагу у публікаціях та локальних заходах.

Народні звичаї цього дня пов’язані з підготовкою до зими: раніше люди починали топити печі, діставали з комори теплі речі, закінчували сезонні роботи й готували консервацію. Існує низка прикмет: нічні заморозки — ознака закінчення бабиного літа; багато жолудів на дубі — до відносно м’якої зими; поганий врожай винограду — до холодної осені. Також у народі вважають, що 7 жовтня не найкращий день для розголошення планів і секретів — є повір’я, що це може нашкодити здійсненню задумів.

Традиційні «заборони» на цей день — утримуватися від лихослів’я, пияцтва, зайвої жорстокості й пліток. У релігійному контексті віруючим радять дотримуватися постулатів дня: не сваритися, не ображати інших і не порушувати моральних приписів.

Якщо ви плануєте відвідати богослужіння або локальні заходи, перевірте розклад у місцевих парафіях. Для тих, хто святкує міжнародні професійні дати, це гарний привід подякувати поштарям, працівникам текстильної галузі і всім, чия праця тримає суспільство на зв’язку.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.