Перше вторгнення іноземної армії до РФ з часів Другої світової війни

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У розслідуванні йдеться про те, що поки десятки тисяч військових роками стоять у черзі по житло, генерал Ткачук свою першу квартиру на себе і сім’ю отримав ще в 90-ті. Це чотирикімнатні апартаменти в містечку Ізяслав на Хмельниччині, які він переписав на доньку. Вона згодом їх продала.

Далі Ткачук переїхав служити до Тернополя, де, за документами, мав трикімнатну квартиру, однак це виявився цілий котедж з окремим входом і підземним паркінгом.

Апартаменти на 180 квадратів, які він отримав від держави, генерал Ткачук також подарував. Цього разу дружині, вона теж житло продала.

Також генерал отримав квартиру у Львові, коли очолив Нацакадемію сухопутних військ України. Син генерала, на якого було переоформлено нерухомість, живе за кордоном, працює в українському посольстві в Німеччині.

Крім того, ще одну трикімнатну квартиру від держави отримав у Львові вже зять генерала.

Дочка генерала Олена Сапіга, яка працює стоматологом у військовій поліклініці, за документами володіє також маєтком під Тернополем. Але, за інформацією видання, родичі генерала живуть в елітній новобудові у Львові.

Говорити про походження статків зять генерала відмовляється.

Сам генерал оселився в передмісті Львова в елітному районі. Офіційно маєток зареєстровано на сторонню людину.

Сам Ткачук відмовився коментувати інформацію про свої квартири, заявивши, що вона є конфіденційною.

У Канаді затримано Меттью Робара, офіцера військової контррозвідки та головного ворент-офіцера, за підозрою у передачі секретної інформації іноземній стороні. Як повідомила 16 грудня канадська телерадіокомпанія CBC.ca з посиланням на власні джерела, арешт відбувся ще минулого тижня, а звинувачення охоплюють кілька епізодів передачі «спеціальної оперативної інформації», що становить серйозну загрозу національній безпеці.

15 грудня військовий суддя ухвалив рішення про тимчасове звільнення Робара під суворі обмеження. Серед них — обов’язкова здача державних паспортів та заборона на контакти з дипломатами й представниками іноземних держав. Такі заходи спрямовані на мінімізацію ризиків для національної безпеки, поки триває слідство, та на запобігання будь-яким потенційним спробам передачі конфіденційної інформації.

Офіційно не уточнюється, якій країні військовий передавав секретні дані. Неназвані джерела CBC.ca та The Globe and Mail стверджують, що Робар намагався допомогти Україні у війні проти Росії. За даними видання, контакти з українським представником почалися у травні 2024 року, а зустріч відбулася у вересні 2024 року в Литві.

У жовтні 2025 року військова поліція вже затримувала Робара на 24 години, після чого він був відпущений під певні умови. Повторний арешт відбувся 10 грудня. Під час судового розгляду прокурор та адвокат наголосили, що дії Робара не мали фінансового мотиву та не мали наміру завдати шкоди Канаді, а випадок не є настільки серйозним, як старі справи про шпигунство.

Меттью Робар – ветеран військової служби з 24-річним стажем, офіцер розвідки з 2007 року, у контррозвідці – з 2019 року.