Після ударів ЗСУ родини військових РФ тікають з Криму – «Атеш»

Українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, здійснивши унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК). Завдяки цій технології вдалося безпечно вивезти одразу трьох поранених бійців із передової, мінімізувавши ризики для особового складу. Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», які попри складні погодні умови — сильний дощ та густий туман — успішно керували роботом практично «наосліп», орієнтуючись лише на заздалегідь запрограмовані координати.

Тумани й опади створювали додаткові складнощі в навігації, проте одночасно слугували природним маскуванням, приховуючи рух НРК від потенційних загроз. Це дозволило здійснити евакуацію непомітно та ефективно, забезпечивши безпеку як поранених, так і операційної групи. Використання роботизованих систем у бойових умовах підкреслює зростання ролі сучасних технологій у забезпеченні оперативної безпеки та рятувальних заходів.

Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

Ця кандидатура, за повідомленнями, викликає інтерес як в Офісі Президента, так і серед міжнародних партнерів України. Зазначається, що її професійний досвід та кваліфікація відповідають вимогам цієї відповідальної посади.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Мова йде про рідного брата першого віце прем’єра – Віталія Свириденко, який наразі перебуває в Лондоні та начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА Ярослава Слєсаренко, який залишається в Україні та найближчим часом може отримати підозру в рамках кримінальної справи, в якій проходить якості свідка.

Як вияснили журналісти видання NENKA ІНФО, Віталій Свириденко, перебуваючи в Лондоні адмініструє масштабну схему з розкрадання коштів на відновленні Чернігівської області. До його функціональних обов’язків входить затвердження переліку компаній, які “виграють” тендера, загальний нагляд за фінансовою частиною відкатних схем та забезпечення “конвертації відкатів” на офшорні рахунки сім’ї.

Але якщо Віталій Свириденко не знаходиться далеко від України та поки що поза зоною досягнення українських правоохоронців, то інший родич Юлії Свириденко – Ярослав Слюсаренко знаходиться в Україні та уже відвідує місцеве СБУ, де пробує пояснити яким чином він тільки за 2023 -2024 роки, через зловживання під час будівництва укріплень та відновлення інфраструктури в області, отримав відкатів на суму в 37 млн. грн.

Щоб зрозуміти порядок цифр, які банально крадуться Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА під керівництвом Ярослава Слєсаренко, до прикладу візьмемо один тендер на капітальний ремонт будівель Чернігівського ліцею за 28,74 млн грн., ціни на який, за підрахунком колег з НАШИХ ГРОШЕЙ були завищені десь у 2 рази.

Так, при ремонті будівель Чернігівського ліцею у підсумковій відомості ресурсів суху суміш Ceresit CN-69 врахували по 34 грн/кг (тут і далі ціни вказано з ПДВ). Компанія-виробник «Хенкель Баутехнік (Україна)» продає таку суміш по 15 грн/кг, і «Епіцентр» теж пропонує її по 15 грн/кг. Це вдвічі дешевше від кошторисної ціни.

Металопластикові вікна врахували по 8 268 грн/кв. м. Днями на тендері щодо заміни вікон та дверей на енергоефективні Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб замовляв вікна по 3 480 грн/кв. м, що вдвічі дешевше. І так далі, по всім позиціям.

Варто відзначити, що Юлію Свириденко більш за все хвилюють проблеми з правоохоронними органами саме Ярослава Слєсаренка, так як він знаходиться безпосередньо в Україні і арешт Слєсаренка за підозрою в корупції може негативно відобразитись “на ідеальній біографії першого віце прем’єра”.

Як повідомляють наші джерела в СБУ, саме занепокоєння про долю Ярослава Слєсаренка та власні кар’єрні перспективи, змусили Юлію Свириденко звертатись за допомогою у “вирішенні питання” до голови Василя Малюка та Олега Татарова. За інформацією наших джерел, “неоднозначні пропозиції” Свириденко не знайшли розуміння у силовиків, тож чекаємо на продовження об’єктивного розслідування стосовно корупційних схем у Чернігівській області.

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.