Південнокорейська делегація повертається з України після обговорення стратегічної співпраці у сфері безпеки

У своєму виступі Радослав Сікорський відзначив історичний прецедент, коли міжнародна коаліція країн, включаючи Польщу, допомагала уряду Південної Кореї у війні проти Північної Кореї, що підтримувалася Китаєм та Радянським Союзом. За його словами, такий сценарій має законні підстави, особливо у випадку загрози миру та безпеки в регіоні. Сікорський відповів на заяву президента Франції Макрона щодо можливості розміщення європейських військ в Україні, зазначивши, що подібні дії в минулому вже були використані під час Корейської війни за рішенням ООН. Сікорський також підкреслив, що заява Макрона не є неймовірною, а навпаки, це позначає на готовності спротивлятися Росії у разі ескалації конфлікту.

Корейська війна, яка тривала з 1950 по 1953 роки, залишила глибокий слід у світовій історії. На одному боці стояли комуністичні сили Північної Кореї, підтримані Китаєм та СРСР, а на іншому — демократичний уряд Південної Кореї, що отримав підтримку від коаліції військ 16 країн і сил ООН, серед яких були такі країни-члени НАТО, як США, Велика Британія, Франція, Канада і багато інших. Кінцем війни став договір про припинення вогню, підписаний 27 липня 1953 року, який зафіксував лінію фронту на 38-й паралелі, розділяючи країни на південній та північній частині півострова. Спадщиною війни стали дві сучасні держави — Республіка Корея на півдні та КНДР на півночі.

У сучасному контексті президент Франції Емманюель Макрон висловив можливість долучення іноземних військ до протистояння з Російською Федерацією. Зазначена заява отримала підтримку представників країн Балтії, але спровокувала протести в Німеччині. У додаток до цього, під час візиту до Чехії 5 березня, Макрон заявив про готовність долучити до конфлікту навіть неєвропейські війська. У контексті цих подій слід зазначити, що 4 березня в Росії відбулися випробування міжконтинентальної ракети "Ярс", що, можливо, є реакцією на заяви Макрона та інших європейських лідерів.

У вищезгаданій статті розглядається можливе долучення іноземних військ до протистояння з Російською Федерацією, а також проведені випробування міжконтинентальної ракети "Ярс" в Росії. Президент Франції Емманюель Макрон ініціював дискусію про можливість долучення іноземних військ до конфлікту в Україні, що викликало певні реакції з боку інших європейських лідерів, а також можливу відповідь з боку Росії у вигляді випробувань ракети. Ці події підкреслюють серйозність ситуації та необхідність міжнародного співробітництва та дипломатичних зусиль для збереження миру і стабільності в регіоні.

Депутата Одеської міської ради Віталія Саутьонкова підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на суму, що перевищує 41 мільйон гривень. Такі висновки оприлюднені за результатами повної перевірки, яку Національне агентство з питань запобігання корупції проводило у період із вересня 2025 року по січень 2026 року. Аналіз поданих даних та зіставлення їх із наявною інформацією в державних реєстрах виявили суттєві розбіжності між задекларованими статками та встановленими фактами.

У декларації депутат зазначив значні суми готівкових коштів. Зокрема, йдеться про 308 тисяч доларів США, 10 тисяч євро та 702 тисячі гривень, які він зберігав у готівці. Крім того, у документі вказано, що його дружина володіла ще більшими заощадженнями: 390 тисяч доларів США, 370 тисяч євро та майже 5 мільйонів гривень у готівковій формі. Сукупний обсяг задекларованих готівкових активів викликав додаткову увагу перевіряючих органів.

Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.

У Хмельницькій області правоохоронні органи затримали посадовця районної військової адміністрації за підозрою у вимаганні неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США. Чиновник нібито вимагав кошти за сприяння у видачі дозволів на будівництво відпочинкового комплексу на території Хмельницького району.

Слідство встановило, що у вересні 2025 року посадовець звернувся до підприємця з пропозицією «допомогти» у оформленні містобудівних умов і обмежень, необхідних для законного початку будівництва. Спершу він вимагав 2000 доларів, проте підприємець відмовився і звернувся до компетентних розробників технічної документації, намагаючись пройти процедуру законним шляхом.

Після повторного звернення до РВА, чиновник повідомив, що пакет документів неповний, і запропонував «вирішити» питання за 1500 доларів. Усвідомлюючи, що іншого шляху для отримання дозволів немає, підприємець погодився і згодом звернувся до правоохоронних органів.

У січні 2026 року посадовця затримали під час передачі коштів. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади.

Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.