Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

Руслан Черкасський, колишній працівник митниці, був звільнений із займаної посади після тривалого перебування на службі, що стало початком його активної співпраці з Національним антикорупційним бюро України. Як з'ясувалося, Черкасський мав доступ до конфіденційної інформації про діяльність митних органів і згодом почав передавати її на умовах матеріальної винагороди. За словами джерел, він не лише отримував грошову компенсацію за ці дані, але й користувався обіцянками відновлення на службі. Зараз триває процес відновлення Черкасського в його колишній посаді, однак усі матеріали, що стосуються його справи, перебувають під секретністю в рамках досудового розслідування.

За даними розслідувачів, надавачем захисту та підтримки Черкасському в НАБУ є Сергій Сотниченко — власник мережі обмінних пунктів криптовалюти, яка має представництва, зокрема, в Печерському районі Києва. Сотниченко вважається впливовою фігурою в криптосфері, і, ймовірно, через його посередництво Черкасський отримував доступ до додаткових ресурсів та сприяння. Крім того, відомо, що Черкасський регулярно постачав інформацію до офісу НАБУ, що може свідчити про його глибоке залучення в процеси, які стосуються не лише митниці, а й інших державних структур.

Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.

У передфінальній версії законопроєкту про мобілізацію чітко прописані заходи, спрямовані на вплив на тих, хто порушує правила військового обліку. Це стосується не лише тих осіб, які не з’явилися за повісткою, а й тих, хто протягом 60 днів після набуття законом чинності не оновив свої дані. Перелік заходів настільки конкретний, що він урізноманітнюється:

У випадку, якщо громадянин не виконує обов’язки, передбачені законом про мобілізацію, керівник Територіального центру координації звертається до поліції з метою затримання та доставки громадянина до центру.У випадку, якщо поліція повідомляє письмово про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом 5 днів висилає громадянину рекомендованим листом "вимогу" (форму документа визначить Міністерство оборони).День доставки цього документа вважається або днем вручення під розписку поштою, або днем відмови від отримання чи неможливістю доставити цей документ з інших причин. Після цього громадянину надається 10 днів на виконання вимог, визначених у документі.Якщо громадянин не виконує вимоги, ТЦК звертається до суду щодо обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом – на термін, необхідний для виконання вимог, визначених у документі.Обмеження у праві керування здійснюватиметься державною виконавчою службою безпосередньо після отримання рішення суду. Вищезгадана стаття відображає важливість встановлення чітких та ефективних механізмів впливу на осіб, які порушують правила військового обліку. Зазначені у законопроєкті заходи відображають серйозний підхід до забезпечення дисципліни та відповідальності за виконання військових обов’язків. Зокрема, визначені процедури звернення до поліції, надання вимог до громадян, а також механізми обмеження прав та можливостей тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед військовим обліком. Ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня дисципліни серед військовослужбовців та громадян, які зобов’язані дотримуватися військових норм та правил.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Інцидент стався у місті Копичинці, де 27 жовтня батько родини назбирав грибів і приготував з них страви для всієї сім’ї, окрім матері. Того ж вечора у дітей почало погіршуватися самопочуття, однак мати звернулася за медичною допомогою лише 30 жовтня. До лікарні потрапила майже вся родина, включаючи восьмеро дітей віком від трьох до тринадцяти років, серед яких семеро були рідними братами та сестрами, а також співмешканець матері.

Найбільш тяжкі випадки серед дітей були направлені до медичних закладів Львова. На жаль, 1 листопада помер батько сім’ї, а наступного дня – дівчинка, 2021 року народження. Незважаючи на проведену операцію, врятувати її життя не вдалося.

На даний момент семеро дітей все ще перебувають на лікуванні в Києві, їхній стан оцінюється як стабільно тяжкий.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтями 166 (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною) та 115 з поміткою “нещасний випадок” Кримінального кодексу України. Трагедія стала гірким нагадуванням про небезпеки, пов’язані з вживанням диких грибів, та важливість обережності у таких питаннях.