Порошенко вимагає дострокового припинення повноважень членів ним же створеної партії

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Його робота була пов’язана з видачею ліцензій, що дозволяло йому отримувати додаткову винагороду за “прискорення процесу”. До прикладу, за ліцензію вартістю 255 гривень він міг брати до 5000 доларів. Поворозник також мав зв’язки з УБОП, що допомагало йому зберігати свою посаду, незважаючи на можливі корупційні практики.

Микола Поворозник, формально не займаючись бізнесом, оформив сімейні компанії на свою дружину. Сам Поворозник є співзасновником Благодійного фонду «Ніхто, крім нас», який займається волонтерською та благодійною допомогою, що також може бути пов’язане з його фінансовими інтересами.

Ще одним співзасновником фонду «Ніхто, крім нас» є Віктор Олександрович Білич – добре відома постать у Києві. Разом з Михайлом Голицею, Миколою Негричем та В’ячеславом Непопом його часто називають членом так званого «будівельного клану» в керівництві Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей клан, який утворився навколо будівельного бізнесу, зайшов у київську владу за часів мера-будівельника Олександра Омельченка і до сьогодні контролює найбільші будівельні компанії Києва, такі як «Житлоінвестбуд-УКБ», «Київміськбуд», «Фундамент» та інші.

Віктор Білич народився 13 березня 1964 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області, тобто він односелець Миколи Поворозника. Дружина Віктора Білича, Наталія Миколаївна, працювала начальником Відділу по роботі з персоналом КМДА завдяки чоловікові та його односельцю Поворознику, а також є засновницею ТОВ «Сіті-Прайм».

Віктор Білич раніше працював на Київському заводі «Антонов» і мав освіту авіаційного інженера. Після цього, у 1994 році, він став заступником керівника Київського Фонду державного майна, а з 2000 по 2006 рік очолював Головне управління з питань підприємництва КМДА. Саме Віктор Білич у 2001 році запросив Миколу Поворозника до свого управління, просуваючи його кар’єру. Відзначимо, що якщо інформація про «заробітки» Поворозника на видачі ліцензій відповідає дійсності, то частина цих грошей, ймовірно, діставалася і Біличу.

При Леоніді Черновецькому Білич перейшов працювати в «Житлоінвестбуд», а Поворозник залишився в КМДА. У грудні того ж року Поворозник став начальником Головного управління з питань регуляторної політики і підприємництва, розширивши «торгівлю» дозволами та ліцензіями. У 2012 році він став заступником начальника Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА і продовжував очолювати відділ видачі дозволів. У 2013 році Поворозник став заступником начальника Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а через кілька місяців – директором Департаменту економіки та інвестицій КМДА.

У січні 2016 року Поворозника призначили заступником голови КМДА з координацією департаменту економіки та інвестицій, бюджету та фінансів, податкової політики та банківської діяльності, а також тендерних закупівель. Це призначення здійснив Віталій Кличко. Дивно, що Поворознику завжди доручають посади, де гроші йдуть до рук, і хоча корупція процвітає, сам він виглядає як чесний службовець, що живе на зарплату.

Поворозник довгий час залишався в тіні, і лише в 2016 році став фігурантом невеликого скандалу. Журналісти звернули увагу на його дорогий годинник Hublot Big Bang, вартість якого коливається від 6700 до 8400 доларів. Ця покупка виглядала особливо підозріло на тлі його декларацій, де він зазначав, що його річний дохід за 2015 рік складав всього 222 тисячі гривень, що відповідає вартості годинника. До того ж, його дружина Валентина Поворозник за 2015 рік заробила 36 тисяч гривень, а за 2016 рік – лише 27 тисяч гривень, незважаючи на те, що вона є співвласницею двох компаній.

Поворозник також неодноразово отримував матеріальну допомогу з міського бюджету, в тому числі двічі у 2017 році. Це, ймовірно, стало для нього звичною практикою, адже у 2016 році він вже звертався за такою допомогою, стверджуючи, що вона необхідна для вирішення соціально-побутових питань.

З грудня 2017 року Микола Поворозник став першим заступником мера столиці, фактично керуючи Києвом у відсутності Кличка. Призначення заступників голови КМДА узгоджуються з Кабінетом Міністрів. Микола Поворозник регулярноз 2015 року відвідує Кабмін з майже “приватними візитами”, що може свідчити про наявність там його “покровителів”.

З ким ще пов’язаний Микола Поворозник? Співзасновником фонду є Геннадій Волянек, чия дружина Тетяна Валентинівна Волянек є головним економістом Департаменту банківського нагляду НБУ. Інший співзасновник фонду, Сергій Когут, володіє ТОВ «Спайс АС», яке займається оптовою торгівлею ліками в Києві і є протестантським проповідником. Когут був пов’язаний зі скандалом з закупівлею ліків для онкохворих у обхід системи ProZorro, який, за інформацією, намагався загасити Поворозник.

Компаньйоном Валентини Поворозник по ТОВ «ЛЕСТА-А» є Олеся Козлова, дочка чиновника МЗС Володимира Козлова. Її компаньйон по ТОВ «Електронний розрахунковий центр» Дмитро Стеценко був радником Леоніда Черновецького, займаючись продажем залізничних квитків через термінали. Ще одним співзасновником цієї фірми був Олександр Густавович Вінницький – скандальний підприємець з обширними зв’язками, в тому числі з колишнім прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Його дружина Людмила Денисюк, яка працювала в КМДА з 2006 по грудень 2014 року, прославилася низкою корупційних скандалів.

У серпні 2016 року, за досить підозрілих обставин, пішов у відставку начальник КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (БТІ) Василь Сенчук, який очолював установу протягом 15 років (з 2001 року). Відставка цього беззмінного керівника викликала безліч чуток, а справжні причини залишилися загадкою. За інформацією наших джерел, ініціатором цієї відставки став новий заступник мера Микола Поворозник, який відомий своєю здатністю ретельно маскувати свої наміри і дії.

Київрада своїм рішенням №786 призначила відкритий конкурс на посаду нового директора БТІ. Але за три дні до конкурсу Поворозник, який контролює роботу столичного БТІ, призначив на цю посаду свого односельчанина Віктора Білича. Після звільнення з КГГА у 2006 році Білич працював у КП «Житлоінвестбуд – УКБ», одному з ключових підприємств будівельного клану Непопа-Негрича-Голиці-Білича, відомого також як «будівельна мафія». Логічно, що цей клан поставив свого представника на чолі БТІ.

Білич, провівши масштабну чистку під приводом реорганізації та скорочення, призначив своїм заступником Дениса Гаврикова. Гавриков мав досвід роботи у приватних БТІ, зокрема в таких компаніях, як «Горспецексперт», «ЖилЕксперт», «БТІ-Столиця», «БТІ Юкрейніан Груп», «Всеукраїнське БТІ, реєстрації та оцінки нерухомого майна». Одна з його особливостей – видача самим собі довідок про відсутність кримінальної відповідальності, які він використовував для обману клієнтів приватних БТІ. Крім того, джерела SKELET-info стверджують, що Гавриков часто вживає наркотики і психотропні речовини, що може впливати на його адекватність.

Отримавши посаду в державному БТІ, Гавриков ініціював укладення меморандуму про співпрацю з громадською організацією «Офіційне суспільство БТІ України», заснованою двома приватними БТІ, де він працював. Меморандум передбачав вільний доступ цієї організації до архівів столичного БТІ, навіть для «недопущення крадіжок». Це було досить дивно, враховуючи, що архіви БТІ охороняються МВД.

Після цього Билич пішов у відпустку, офіційно призначивши Гаврикова в.о. начальника БТІ, а потім у відставку. Преса побачила в цьому прояв небажання Білича брати участь у корупційних схемах, але ця версія є сумнівною. Білич – авторитет у порівнянні з Гавриковим і міг легко його звільнити. Здається, Гавриков міг бути людиною Поворозника, який спробував реалізувати свою схему, але не знайшов спільної мови з Біличем. Однак, чому ж не призначити Гаврикова відразу на посаду начальника БТІ?

Неофіційні джерела пропонують іншу, більш правдоподібну версію: будівельний клан вирішив взяти під контроль або навіть знищити столичне державне БТІ. Спочатку Поворозник призначив Білича, який розставив потрібних людей, а потім пішов у відставку, залишивши Гаврикова на чолі.

У БТІ почалися проблеми: призначення на посади людей Гаврикова, зникнення документів, підробка документів, реєстрація «заднім числом», дорогий ремонт офісу приватною фірмою без тендера (незаконно). Гавриков швидко опинився в скандалі, і обурені ним люди звернулися до Кличка. 25 січня 2017 року новим в.о. начальника БТІ став Микола Сушка, але він пробув лише дві тижні. Поворозник приклав зусилля, і 10 лютого 2017 року замість Сушки в.о. начальника БТІ стала Надія Ященко, одна з найстарших працівників БТІ, яку Гавриков зробив своїм заступником. Ященко продовжила справи Гаврикова: розірвала договір з МВД про охорону і уклала новий з приватною фірмою, що дозволило корупціонерам отримати доступ до архівів БТІ, проводила тендери в обхід системи ProZorro, уклала мільйонний контракт на закупівлю комп’ютерів з фірмою, засновником якої є росіянин.

Однак найбільше насторожує те, що і при Гаврикові, і при Ященко в БТІ часто з’являється Юлія Петрощук – особа з багатим кримінальним минулим. Її чоловік був засуджений за шахрайство з нерухомістю, а сама вона працює в цьому бізнесі «неофіційно», є зв’язковою між «чорними ріелторами», шахраями, приватними фірмами і державними установами. Її поява в головному столичному БТІ, де архіви опинилися в руках корупціонерів, схожа на запуск лисиці в курник. Петрощук також часто бачать не тільки в БТІ, але й у КМДА, де вона відвідує Миколу Поворозника, який навіть видав їй постійний пропуск.

Отже, столичне БТІ стало центром масштабної афери, де з одного боку присутні «чорні ріелтори», з іншого – перший заступник голови КМДА Поворозник, а за всім цим стоїть «будівельна мафія».

Справа про Хабарництво

14 квітня 2020 року співробітники СБУ зафіксували факт вимагання хабара у 125 тисяч доларів (понад 3 мільйони гривень) від представника будівельної компанії Миколою Поворозником через посередника.

Посадовець вимагав гроші за вплив на рішення щодо погодження містобудівних умов і обмежень. Спеціалісти СБУ затримали посередника після отримання частини хабара в сумі 60 тисяч доларів.

Згідно із задокументованими даними, посередник діяв за вказівкою та узгодженням з Миколою Поворозником. Разом вони планували отримати також 246 тисяч доларів за інший будівельний проект. Також в рамках розслідування СБУ провели обшуки у КМДА.

Тоді ж Микола Поворозник був відсторонений від посади першого заступника голови КМДА.

Але вже через рік заступник мера га своїй сторінці в Facebook повідомив, що досудове розслідування у його справі завершено і справа передана до суду з обвинувальним актом.

Поворозник заявив, що не є стороною кримінального провадження, і наголосив, що ані він, ані інші працівники КМДА не є учасниками справи. Для підтвердження своїх слів він оприлюднив відповідь на запит від керівника слідчого управління СБУ в Києві Ігоря Хоменка.

Чиновник також повідомив, що подав заяву про поновлення на посаді міському голові Києва Віталію Кличку. “Я готовий повернутися до виконання своїх обов’язків і вважаю, що моє поновлення буде справедливим і законним”, – зазначив Поворозник.

Розкрадання на ремонті військового шпиталю

Весною цього року Кличко та Поворозник здійснили філігранну схему – вкрали гроші на ремонті військового шпиталю, а потім взяли на контроль розслідування факту завищених цін і показали себе господарниками, що економлять державні кошти.

У січні 2023 року Київський міський клінічний шпиталь ветеранів уклав угоди на ремонт приміщень 1, 2, 3 та 12 поверхів на загальну суму 288 мільйонів гривень з генеральним підрядником ТОВ «Абсолют-клімат».

24 січня у системі «Прозорро» з’явилось повідомлення про розірвання угоди на ремонт фасаду лікарні на суму 504 мільйони гривень. Причини розірвання угоди не уточнюються, відомо лише, що розрив відбувся за згодою сторін.

Але повернемось до угод на суму 852 мільйони гривень. На цих поверхах створюють реабілітаційний центр для військових, поранених на війні з Росією.

Хронологія тендерів на ремонт шпиталю:

У грудні «Центр протидії корупції» подав заяву до Офісу Генерального прокурора, яку було скеровано до НАБУ, щодо цих закупівель. Раніше «Наші гроші» виявили завищення цін на будівельні матеріали в кошторисах ремонту шпиталю.

Зокрема, у ремонті 1, 3 та 12 поверхів було виявлено завищені ціни на матеріали. Легковирівнювальна стяжка Cerezit CN-178 у нових угодах коштує 33,7-34,8 грн/кг, тоді як у «Хенкель Баутехнік (Україна)» вона продається по 25,2 грн/кг, а у «Інтербудсервіс» – по 21,5 грн/кг.

Лінолеум для цих поверхів оцінюють по 2 424 грн/кв. м, що більше ніж у два рази дорожче, ніж у угоді на ремонт 4-го поверху, де його вартість була 1 031 грн/кв. м.

Плити стельові «Армстронг» для нових поверхів враховані по 906 грн/кв. м, тоді як для 4-го поверху ці плити оцінювались у 426 грн/кв. м.

Загальна переплата за цими матеріалами на 1, 3 та 12 поверхах становить близько 13 мільйонів гривень, що могло б забезпечити щоденне триразове харчування пацієнтів шпиталю протягом року.

Ціни на інші матеріали в ремонті також були значно завищені. Наприклад, алюмінієві композитні панелі для фасаду закуповували по 5 674 грн/кв. м, тоді як в «Епіцентрі» їх ціна варіюється від 566 до 1 356 грн/кв. м. Сталеві радіатори замовляли по 14 912 грн, хоча в магазинах «Ромстал Україна» та «Тепло Опт» їх ціна становила 6 008 грн.

«Наші гроші» зацікавились таким стрибком і подали запити щодо цін будматеріалів Госпіталю ветеранів, Департаменту охорони здоров’я КМДА і міському голові Віталію Кличку, який у липні особисто перевіряв, як іде ремонт. Однак жоден з адресатів такої інформації не надав.

Відтак до них полетіли запити вже від народного депутата Ярослава Юрчишина ( партія “Голос”). Віталій Кличко не зміг відмовити нардепу і надав підсумкові відомості ресурсів. Вочевидь його підлеглі знали, які відкриття зроблять «Наші гроші» у цих документах. Тому в супровідному листі вказали, що мер особисто не має відношення до цієї історії, а Департамент здоров’я і комунальний госпіталь самостійно виконують покладені на них функції.

Але вже в липні 2024 виявилось, що координацію роботи Департаменту охорони здоров’я КМДА здійснював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

У квітні 2024 року Віталій Кличко вирішив очолити “боротьбу з розкраданням”: голова Києва звернувся до НАБУ з результатами внутрішнього аудиту ремонту госпіталю. Аудитори виявили порушення на суму 820 тисяч гривень, які вже були усунені шляхом коригування документації та монтажу обладнання. Замовник також розірвав договір на ремонт фасадів, покрівлі та заміни вікон на суму 102,19 мільйона гривень, щоб уникнути подальших ризиків втрат.

Кумівство

Створивши клан при КМДА Микола Паворозник почав допомагати і своїм родичам.

Наприклад невістка Поворозника виграла тендери на 560 млн гривень. Про це розповів колишній радник мера Києва Бахматов.

Скромна журналістка Олександра Ринг у 2017 році (коли Поворозник став першим заступником) раптово вирішила змінити рід діяльності та стала співзасновницею ТОВ «Нідком», яке займається будівництвом.

Цю суму компанія отримала на 21 тендері в період з 2019 по липень 2021 року. За підрахунками Бахматова, навіть без врахування відкатів і розкрадань родина Поворозника заробила на цих підрядах не менше ніж 100 млн грн.

Але хіба можна повірити, що чиновники і їхні партнери не вкрали нічого? Ймовірно, реальний прибуток родини першого заступника Кличка перевищив 250 млн гривень.

Цікаво, що офіційно син Поворозника одружився з Олександрою лише в 2020 році, і через два тижні вона відмовилася від участі в «Нідкомі», щоб не піддавати підозрі своє прізвище.

Виїзд за кордон

Також Поворозник регувлярно користується службовим становищем для безперешкодного виїзду за кордон під час війни. Він сім разів виїжджав з воюючої країни і щоразу мужньо повертався (на відміну від іншого заступника мера, Костянтина Усова, який після виїзду на навчання до США минулого літа більше не з’являвся на Хрещатику, 36).

Дати виїздів Миколи Поворозника за кордон: 18.09.2022, 02.10.2022, 25.11.2022, 14.12.2022, 25.03.2023, 26.04.2023 та 17.06.2023. Він подорожував за листами з КМВА та на підставі законодавства про відрядження чиновників, нібито у службових справах. При цьому лише перший перетин кордону здійснювався автотранспортом – мікроавтобусом. Всі інші подорожі Поворозник здійснював залізничним транспортом.

Поки українські військові на передовій жертвували своїми життями через дефектні боєприпаси, в тилу розгорнулась стабільна і прибуткова комерційна схема з постачання неякісних комплектуючих для мінометних снарядів. Згідно з матеріалами кримінального провадження № 42016040010000006, Богдан Пукіш, бізнесмен, що стоїть за схемою, організував поставки бракованих деталей через свою компанію ПП «ВЕСТХІМ». Йдеться про важливі компоненти, такі як корпуси, кришки, кювети і гільзи, що постачались на державне оборонне підприємство «НВО “ПХЗ”». Важливо, що ці комплектуючі не відповідали стандартам безпеки та якості, а їхня вартість була завищена в кілька разів.

З 2022 по 2025 рік обсяг поставок таких деталей став величезним, і це спричинило серйозні наслідки як для військових, так і для національної безпеки. Проблеми із боєприпасами стали однією з причин, чому українські військові неодноразово зазнавали втрат через технічні неполадки під час бойових дій. Паралельно з цим, група осіб, що діяла через ПП «ВЕСТХІМ», продовжувала отримувати значні прибутки від постачання цих небезпечних товарів.

Механіка схеми виглядала так: ПП «ВЕСТХІМ» постачало «ПХЗ» металеві елементи мін із дешевої, несертифікованої сировини, які не відповідали технічній документації та держстандартам. Частина корпусів мала відхилення від проєктних параметрів, у деяких випадках використовувалися матеріали з нижчою міцністю. Зафіксовано постачання корпусів «осколково-фугасної міни сталистого чавуну “М-120”» у кількості 98 960 штук на суму 478 698 800 грн без ПДВ. Ціна одиниці при цьому «гуляла» від 5 540 грн до 4 500 грн залежно від періоду поставки, що дало підстави говорити не про ринок, а про навмисне ручне ціноутворення.

Ця економіка напряму вбиває. Браковані мінометні боєприпаси, зібрані з таких деталей, поводилися непередбачувано. Військові на фронті скаржилися, що частина мін після пострілу просто залишалася у стволі, інші — вибухали на надто малій відстані від позицій. Це створювало смертельну небезпеку для розрахунків мінометів і призводило до втрати озброєння та техніки. У низці випадків ідеться не про те, що зброя “не працювала”, а про те, що вона становила загрозу для власних бійців. Ці інциденти системно фіксувалися військовими, які передавали інформацію правоохоронним органам.

На тлі цього ПП «ВЕСТХІМ» дозволяло собі ще один рівень заробітку — цінову арифметику. За даними договорів, одна й та сама номенклатура деталей (наприклад, гільзи) продавалася різним замовникам за різними цінами. Для одного держпідприємства вартість гільзи становила 171 грн за штуку, тоді як іншому — 160 грн. Такі «коливання» лише по цій позиції призвели до переплати понад 3,19 млн грн бюджетних коштів. Це вказує не на виробничі ризики чи логістику, а на ручне розподілення грошей між підконтрольними ланками.

Формально ця історія — про неякісні запчастини. По суті — про криву оборонку, яка може вбити своїх і знищити довіру до держзакупівель у воєнний час.

У квітні 2025 року СБУ повідомила про затримання двох керівників державного підприємства «НВО “ПХЗ”» та двох посадовців Міністерства оборони, які відповідали за приймання продукції. Їм обрали запобіжні заходи. За версією СБУ, метою було «здешевити виробництво і збільшити прибуток із держзамовлення», фактично приймаючи неякісну продукцію в армію.

Але є критичний момент: ланка постачальника — ті, хто виготовляв і завозив ці деталі — досі не пройшла повноцінної перевірки. Попри те що саме постачальник відповідає за якість металу, сертифікацію, фінальне тестування та відповідність технічним умовам, офіційні підозри в першу чергу отримали приймальники на держпідприємстві, а не ті, хто виставляв рахунки, завищував ціни й привозив брак. Це створює ризик, що відповідальність залишиться локальною і «згорить» на рівні менеджменту заводу, тоді як схема в цілому не буде демонтована.

Окремо потрібно звернути увагу на політичні зв’язки бізнесмена Богдана Пукіша. За відкритими даними, його пов’язували зі структурою Віктора Медведчука, що могло забезпечувати йому як вихід на оборонні контракти, так і захист від реакції правоохоронних органів. Саме цей зв’язок може бути причиною дивного гальмування розслідування, попри наявні матеріали та заяви безпосередньо від людей, які працювали з цими боєприпасами на фронті.

Як стверджують військові та волонтери, правоохоронні органи намагалися не помічати проблему навіть тоді, коли бійці офіційно зверталися і повідомляли про небезпечні мінометні міни українського виробництва. Окремі звернення до СБУ, поліції та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони або залишалися без реального руху, або супроводжувалися відписками. У деяких випадках військовим навіть відмовляли у статусі потерпілих.

Постачання неякісних компонентів до боєприпасів — це не лише про економіку. Це про виживання конкретних підрозділів. Кожен бракований корпус міни — це потенційний нештатний підрив поряд із позицією. Кожна «зекономлена» гривня на металі — це ризик, що мінометний розрахунок не повернеться з позиції.

Це також про оборонну репутацію країни. Україна воює, і те, як вона контролює власне озброєння, — питання не тільки внутрішньої корупції, а й міжнародної довіри партнерів, які дають зброю та гроші.

Деякі види раку можуть мати ранні симптоми, однак вони часто залишаються непомітними або схожими на прояви менш серйозних захворювань. Саме через це багато людей не звертаються до лікаря вчасно, відкладаючи візит до спеціаліста. Лікар загальної практики клініки Лагом у Брістолі Джек Огден у своєму інтерв'ю для Daily Mail підкреслив важливість уважності до п'яти основних безболісних симптомів раку товстої кишки та кишківника, на які слід звертати увагу.

За словами доктора Огдена, раннє виявлення раку значно підвищує шанси на успішне лікування. Якщо діагноз поставити на початкових стадіях захворювання, то ймовірність виживання на наступні п'ять років становить близько 90%. Проте, коли рак прогресує і поширюється, показники виживаності різко знижуються, а лікування стає значно складнішим і менш ефективним.

П’ять характерних безболісних симптомів, які назвав Джек Огден:

Анемія — відчутна втома, бліда шкіра, задишка, іноді серцебиття або запаморочення.Лікар пояснює, що пухлина може поступово кровоточити, призводячи до дефіциту заліза та розвитку анемії.

Зміни у випорожненнях — тривалі закрепи або діарея, або раптова поява вужчого стільця ( «як олівець»).Вузький стілець може вказувати на часткове закупорення товстої кишки пухлиною.

Незрозуміла втрата ваги — зниження ваги без змін у раціоні чи збільшення фізичних навантажень.Це може бути наслідком підвищеного метаболізму, втрати апетиту або порушення всмоктування поживних речовин.

Здуття та дискомфорт у животі — постійні спазми, відчуття швидкого насичення після їжі або загальний дискомфорт.Такі симптоми можуть бути сигнальними для пухлин, що впливають на роботу кишківника.

Кров у калі — іноді непомітна неозброєним оком; наявність темного або чорного калу теж має насторожити.Для точної діагностики використовують тест на приховану кров у калі.

Джек Огден також зауважив, що перераховані симптоми можуть спричинятися й менш серйозними станами — наприклад, синдромом подразненого кишківника або гемороєм. Водночас він наполегливо радить не ігнорувати тривалі або прогресуючі зміни й звернутися до свого сімейного лікаря для обстеження.

Лікарі відзначають, що у світі спостерігають зростання випадків раку товстої кишки у людей молодше 50 років. Серед факторів ризику оглядаються ожиріння, надмірне вживання антибіотиків, харчові та екологічні тригери — але остаточні причини можуть бути мультифакторні й індивідуальні.

Що робити, якщо помітили симптоми: зверніться до сімейного лікаря або гастроентеролога — фахівці призначать необхідні аналізи (включно з тестом на приховану кров у калі) та інструментальні обстеження (колоноскопію тощо). Рання діагностика і своєчасне лікування значно підвищують шанси на успішний результат.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.